Summit Прогресильних освітян 2025: місце освіти в майбутньому

Поза межами офіційних дискусій та презентацій Саміт став територією особливої теплоти. У наш час, коли більшість робочих процесів перейшла в екрани моніторів та чати месенджерів, можливість нарешті обійняти колег «наживо» стала справжньою розкішшю. За роки спільної боротьби за якісну освіту учасники ГО «Прогресильні» стали один для одного не просто партнерами по проєктах, а по-справжньому рідними людьми.

Саміт перетворився на місце емоційного відновлення, де кожен погляд і кожні обійми чи рукостискання нагадували, що ми вже велика родина. Це відчуття приналежності до спільноти однодумців, які розуміють твої болі та розділяють твої мрії без зайвих пояснень, дарує той самий ресурс, що дозволяє триматися і творити далі, попри будь-які виклики.

Тому, можна стверджувати, що на Саміт зібралася спільнота, яка не звикла чекати «кращих часів». Освітяни, управлінці, студенти, науковці, ветерани, представники міжнародних організацій — усі ті, для кого освіта не є абстрактною політикою чи набором нормативів, а щоденною відповідальністю перед людьми та майбутнім країни. Summit Прогресильних освітян 2025 став маркером зрілості освітянського середовища, яке готове говорити чесно, слухати уважно й діяти разом.

Точка відліку: стійкість та міжнародна солідарність

Ранок розпочався з емоційного піднесення. Після реєстрації та дружньої кави учасники зібралися у великій залі. Традиційна хвилина мовчання за тих, хто віддав життя за можливість навчати та навчатися, нагадала кожному про ціну нашої свободи. Тиша в залі була гучнішою за будь-які слова. Вона нагадала, що українська освіта сьогодні існує в умовах війни, втрат і постійної невизначеності. Але саме в цих умовах вона не має права бути байдужою чи мовчазною. Вперше на подібному заході пролунав Державний Гімн у виконанні юного талановитого освітянина, Богдана ФЕДОРКО, і весь зал вторив кожному слову.

Відкриваючи захід, засновник ГО «Прогресильні», Богдан ФЕРЕНС підкреслив, що прогресивність — це не лише про технології, а насамперед про людей. Почесний гість Саміту, Янік ДЮПОН, директор міжнародної неурядової організації SPARK, поділився глобальним досвідом розвитку підприємництва у постконфліктних регіонах. Його виступ став важливим меседжем про те, що Україна не сама, а досвід створення робочих місць та підтримки молоді в умовах відновлення є ключем до економічного стрибка.

Від залу до екранів: простір спільної участі

Від урочистостей перейшли до живої взаємодії. Одразу після того, як у залі відлунали останні акорди Гімну, розпочалася перекличка представників «Острівців Прогресильності». Ця унікальна ініціатива ГО «Прогресильні» вже давно переросла формат звичайних осередків, ставши справжньою мережею автономних просторів у закладах освіти по всій Україні. Від великих міст до невеликих містечок — кожен «Острівець» є майданчиком, де викладачі та студенти спільно творять нову освітню культуру. Перекличка продемонструвала вражаючу географію доводячи, що прогресивні зміни не мають кордонів і починаються з ініціативи кожного окремого закладу.

Особливу роль відіграв змішаний формат заходу, де онлайн-частину професійно модерували Іван БАЛИКІН та Дмитро ЧУМАЧЕНКО. Завдяки їх роботі сотні колег біля екранів стали повноцінними учасниками дискусій, створюючи єдиний інтерактивний простір між залою та учасниками з різних країн.

Презентація результатів річної діяльності ГО «Прогресильні»

Члени Координаційної ради ГО «Прогресильні» — Людмила КОРНУТА, Костянтин ПАЛЬШКОВ, Наталія ШЕВЧЕНКО та Євгенія ШЕЛЕСТ — презентували результати річної діяльності. 

Це був рік масштабування за час якого з’явились нові «Острівці», проведено чимало різних заходів, серед яких вебінари та курси підвищення кваліфікації, кілька очних заходів завдяки чому тисячі викладачів повірили, що зміни можливі й починаються з кожного окремо.

Освіта між сподіваннями та викликами

Про це йшлося у публічній дискусії «PROосвіту 2025: між сподіваннями та розчаруваннями. Як подолати розриви?» звучали різні голоси — ректорів переміщених і непереміщених університетів, представників МОН, профспілок, освітніх управлінців.

Усі вони говорили про розриви: між політиками й практиками, між реформами «на папері» та реальністю в аудиторіях, між очікуваннями освітян і ресурсами, які вони мають.

І водночас — про відповідальність. Про те, що освіта не може залишатися лише системою, зведеною до виживання. Вона має залишатися простором сенсів, довіри й розвитку, навіть коли країна бореться за саме своє існування.

Голоси освіти, які більше не готові мовчати

Одним із найсильніших моментів Саміту став відкритий мікрофон «Голоси освіти. Що «болить» та як спільнодіяти!». Це була не формальна панель і не демонстрація успіхів. Це була жива, інколи складна розмова про те, що «болить» у дошкіллі, школах, профтехах, коледжах, університетах.

Директори й методисти, вчителі й викладачі, координатори спільнот і студентські лідери говорили про виснаження, нерівність, брак підтримки, але також — про солідарність, горизонтальні зв’язки та силу малих змін.

Саме тут стало очевидно: українська освіта тримається не лише на наказах і стратегіях, а передусім на людях, які залишаються в професії, бо вірять у її сенс.

Освіта як простір гідності та рівних можливостей

Після обіду дискусія змістилася в площину цінностей. «Освіта як простір можливостей» — це не просто гасло. Представники ЮНІСЕФ, НАЗЯВО та Асоціації міст України обговорювали якість освіти, але справжньою «точкою невороття» для аудиторії став виступ ветеранів — Артема БОНДАРЄВА та Руслана КОЗАЧКА, які поділились своїми історіями повернення у цивільне життя та роль освіти в реабілітації. 

Ця розмова була про освіту як простір, де ніхто не має бути «зайвим». Про інклюзію не як формальну вимогу, а як цінність. Про гідність праці в освіті — не як бонус, а як базову умову. Тему інклюзії фахово розкрили Юлія БАБАЄВА та Ірина САСІНА, які на прикладах показали, що прогресивна освіта — це освіта, де є місце кожному, незалежно від фізичних обмежень чи життєвого досвіду.

Погляд у 2026: членство, команда та плани

Фінальна частина Саміту була присвячена майбутньому. Богдан ФЕРЕНС та Наталія ШЕВЧЕНКО презентували бачення на 2026 рік. Пріоритети залишаються незмінними — це розширення спільноти, підтримка молодих вчених та створення безпечного, демократичного середовища в кожному закладі освіти.

Завершився захід на теплій ноті, де відбулось нагородження найактивніших членів організації, розіграш подарунків та вручення сертифікатів. Але головним артефактом, який учасники повезли додому, було відчуття «своїх».

Освіта як опора

Summit Прогресильних освітян 2025 не дав простих рішень. Але він зробив значно важливіше — створив простір довіри, де можна говорити чесно й діяти спільно. У час, коли так багато речей руйнується, саме такі простори стають точками опори.

Освіта, яка слухає. Освіта, яка не мовчить. Освіта, яка діє. Саме такою її бачать Прогресильні — і саме за таку освіту варто триматися сьогодні.

Ставайте частиною змін! Доєднуйтеся до спільноти Прогресильних та слідкуйте за нашими новими ініціативами у 2026 році!