Підтримуючи вчителя — дбаємо про дитину: в Одесі відбулася Рефлексивна майстерня для освітян Півдня

Цими вихідними, 16–18 січня 2026 року, Одеса стала майданчиком для щирої та глибокої розмови. У межах проєкту «Посилення процесів викладання та навчання в південних регіонах України» ГО «Прогресильні» за підтримки ЮНІСЕФ провели Рефлексивну майстерню. Освітяни з Миколаївщини, Херсонщини та Одещини зібралися, щоб знайти відповідь на головне питання: як зробити навчання безпечним та якісним у часи, коли криза стала буденністю.

Перший день заходу включав презентацію результатів масштабного дослідження. Його місія — сформувати доказову базу, для того, щоб допомога держави та міжнародних партнерів була адресною та максимально ефективною. Як зауважив засновник ГО «Прогресильні» Богдан Ференс, дослідження підготовлено передусім для того, щоб голос освітянської спільноти Півдня України був почутий, що неможливо без забезпечення довіри, емпатії та зворотного зв’язку.

Результати кількісного опитування та фокус-груп виявили тривожну картину «багатовекторного тиску» на освітян. Зокрема, 74% респондентів заявили про значне погіршення умов праці, 76% освітян перебувають у стані глибокого емоційного виснаження, а 54 % опитаних оцінюють свій рівень вигорання як критично високий.

Результати проведених фокус-груп з освітянами Півдня свідчать про функціонування системи на межі людських можливостей: хронічна нестабільність, вимушений онлайн-формат та щоденна робота з дитячими травмами перетворили педагогів на першу ланку психосоціальної підтримки без належної підготовки. Наскрізне виснаження вчителів посилюється бюрократичним тиском та соціальною ізоляцією, що формує гострий запит не на формальне навчання, а на прикладні навички виживання в кризі та створення фізичних центрів підтримки — «точок опори». Без переходу до системних рішень та гуманізації управління освітній сектор ризикує остаточно вичерпати свій кадровий потенціал, адже вчитель, який сам перебуває в стані глибокого вигорання, не здатний повноцінно підтримувати дитину.

Координаторка проєкту Євгенія Шелест наголошує: «Сьогодні вчителі — це не просто фахівці, це лідери змін і точка опори для дітей у надскладних умовах. Ми зібралися, щоб почути одне одного і дати педагогам голос, який буде почутий владою та партнерами».

Більше результатів проведеного дослідження можна знайти в [Аналітичній доповіді «Освітяни Півдня України: потреби, виклики та пріоритети підтримки»].

За презентацією результатів дослідження послідувало публічне обговорення, що перетворилося на платформу для відвертої дискусії, питань та відповідей.

Олена Данилова, начальник управління освіти і науки Херсонської ОДА, заявила, що створення гідних умов для навчання — це не просто гуманітарне питання, а стратегічне: влада робить усе можливе, аби втримати дітей у регіоні та створити умови, за яких вони не виїжджатимуть.

Людмила Созонова, директорка Новобузького фахового педколеджу, розповіла про те, як освіта у часи повітряних тривог стає щоденним подвигом, а маленькі діти перетворюються на великих героїв. Такими наприклад, стали два хлопчика-ВПО з Олешшя, яки стали взірцями для місцевих студентів. Бачачи жагу хлопчиків до знань, інші діти почали «тягнутися» за ними. Так, мотивація тих, хто втратив усе, стала двигуном для всього коледжу.

Анатолій Ігнатович, координатор освітніх проєктів ЮНІСЕФ, наголосив на важливості «точок опори». Такими стали цифрові центри на Півдні, що виступили поштовхом до змішаного навчання. Виснажені вчителі можуть сьогодні відновлюватись у просторах психологічної підтримки, відкритих за сприяння ЮНІСЕФ. В них вчителі можуть помалювати, відпочити і повернути собі себе.

Представниця Департаменту освіти Одеської міськради Олена Семенішина зауважила на необхідності формування нової культури поваги. Ми вимагаємо від педагога бути «мультифункціональним роботом», але не даємо йому права сказати: «Я не в ресурсі».

Проректорка Одеської академії неперервної освіти Одеської Облради Оксана Левчишена додала, що професійна підтримка має бути прикладною: «Ми впроваджуємо супервізію, аби допомогти вчителям вистояти».

Заключні два дні майстерні було присвячено підготовці до запуску восьми Центрів підтримки вчителів, що мають відкрити свої двері на Миколаївщині, Херсонщині та Одещині. Саме там планується проведення тренінгів для педагогів, які сприятимуть професійному розвитку та підтримують освітян.

«Коли ми говоримо про розвиток освіти, ми перш за все маємо говорити про людей — про педагогів, які працюють на межі можливостей. Ця Майстерня — спроба створити для них простір довіри, розуміння і професійного діалогу», — підкреслила менеджерка проєкту Людмила Корнута.

Рефлексивна майстерня стала не просто майданчиком для обміну досвідом, а початком системної трансформації освітнього простору Півдня. Попереду — запуск Центрів підтримки вчителів, які мають стати тими самими «точками опори», де педагоги Миколаївщини, Херсонщини та Одещини зможуть відновити свій ресурс. Ми віримо: зерно знань та підтримки, посіяне сьогодні, обов’язково проросте успішним та мирним майбутнім для дітей.

Захід проведено в межах спільного проєкту ЮНІСЕФ та ГО «Прогресильні» «Посилення процесів викладання та навчання в південних регіонах України».