Голос освітян на Саміті EUkraine

Україна перебуває у точці історичного зламу, де нам доводиться не просто виборювати право на існування, а й формувати архітектуру майбутнього, де людина, її права та соціальний захист стають фундаментом державної політики. Саме про це йшлося 7 та 8 листопада у Києві на 1-му Прогресивному Саміті EUkraine. Заході, що об’єднав провідних політиків України та Європи, профспілкових лідерів, ветеранів, молодих активістів та освітян.

Чому важлива присутність освітян на подібних заходах? 

А тому, що саме вони є необхідною умовою сталих реформ, а не ще одним «додатковим голосом». Бо майбутнє країни формується не лише в залах парламенту — воно формується в класах, аудиторіях і спільнотах. І саме тому голос освітян має бути почутий там, де вирішується майбутнє країни.

Протягом двох днів Саміту в центрі дискусій були конкретні питання: якою має бути Україна після війни, для кого здійснюються реформи та чи справді європейська інтеграція означатиме більше прав, а не більше нерівності.

Європейська інтеграція — не технократія, а вибір на користь людей

Відкриття Саміту задало чіткий тон подальшим дискусіям. Віцепрезидентка Європейського парламенту Катаріна БАРЛІ наголосила, що шлях України до ЄС — це насамперед утвердження цінностей солідарності, соціальної держави та демократії.

Цю думку продовжив засновник СД Платформи та ГО «Прогресильні» Богдан ФЕРЕНС і наголосив, що без прогресивного бачення відновлення, Україна ризикує відтворити старі моделі нерівності — вже під європейськими прапорами.

Шлях України до членства в ЄС: справедливий, ефективний і соціально орієнтований підхід

Перша панель Саміту була присвячена темі, яку в Україні часто намагаються звести до «домашнього завдання для Брюсселя». Насправді ж, як наголошували спікери, євроінтеграція — це передусім внутрішній соціальний контракт.

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр КОРНІЄНКО, віцепрем’єр Тарас КАЧКА, заступник керівника Офісу Президента Ігор ЖОВКВА разом з європейськими партнерами — зокрема депутатами Європарламенту Тайсом РОЙТЕНОМ та Жан-Марком ЖЕРМЕНОМ — говорили про те, що успішна інтеграція неможлива без:

• захисту соціальних прав;
• інклюзивних реформ;
• участі громадян у формуванні політики.

Європейський Союз, за словами учасників, не може бути «клубом еліт» — а Україна не має перетворитися на полігон для неоліберальних експериментів під час відбудови.

Демократія вдома: політика, верховенство права та боротьба за прозорість

Друга панель підняла, можливо, найболючіше питання про те, чи здатна Україна зміцнювати демократію в умовах війни.

Політики, парламентарі, представники судової системи та правозахисники говорили про верховенство права, підзвітність влади та свободу слова як не менш важливі елементи стійкості, ніж військова допомога.

Виступи Дмитра РАЗУМКОВА, Ярослава ЮРЧИШИНА, Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра ЛУБІНЦЯ, а також європейських і регіональних представників чітко окреслили спільний виклик, що війна не може бути виправданням для згортання демократії, а реформи — імітацією.

Діалог без бар’єрів: прогресивні бачення майбутнього України

Краще саме таку назву дати вечірній дискусії, яка проходила у форматі «світового кафе», де за спільними столами зустрілися європейські політики, представники прогресивних фондів, українські освітяни, студенти та громадські активісти. Без трибун і формальних виступів учасники разом напрацьовували відповіді на ключові питання для України про те, якою має бути соціально справедлива відбудова, як посилити демократію в умовах війни та яку роль у цьому процесі відіграють освіта, молодь та лідерство.

Особливу цінність цій частині Саміту надала презентація оновленого видання книги «Європа і війна в Україні», яку представив віцепрезидент Фундації європейських прогресивних досліджень (FEPS) Уве Оптенхьогель.

Видання стало аналітичним підсумком європейського осмислення війни та запрошенням до спільної відповідальності за майбутнє континенту, в якому Україна посідає центральне місце.

Символічно, що саме під час заключної частини заходу відбулось відключення світла. Європейські політики разом з усіма присутніми, пліч-опліч чекали в темряві ввімкнення генераторів. Учасники не припинили роботу — навпаки, саме в цій темряві проявилася справжня сміливість і солідарність. Європейські партнери побачили Україну не лише як країну, що потребує підтримки, а як рівноправного співтворця прогресивних рішень навіть у найскладніших умовах.

Цей вечір став нагадуванням, що майбутнє України формується не лише в офіційних залах переговорів, а й у живому діалозі — між поколіннями, країнами та спільнотами. І саме в таких форматах народжується та Європа, яка ґрунтується на людській гідності, знаннях і солідарності.

Трудові права та майбутнє профспілок в Україні

Другий день Саміту розпочався суботнього ранку з теми, яку в Україні надто часто вважають «другорядною» — права працівників і майбутнє профспілок.

Відеозвернення генеральної секретарки Європейської конфедерації профспілок Естер ЛІНЧ задало чіткий меседж, що європейська солідарність неможлива без сильного соціального діалогу.

Українські та європейські учасники панелі наголошували на тому, що відновлення країни не може будуватися на ослабленні профспілок і знеціненні праці. Саме тут пролягатиме одна з ключових ліній боротьби за справді європейську Україну.

В рамках цієї панелі окремий акцент був зроблений на безпекових і соціальних викликах, з якими щодня стикається освітня спільнота в Україні. Людмила КОРНУТА, представниця ГО «Прогресильні» та координаторка кампанії #TeachersMatter (українською #освітяни_важливі), наголосила, що для українських освітян війна не закінчується після повітряної тривоги — вона постійно присутня в класах, укриттях і домівках.

Учителі та викладачі змушені одночасно забезпечувати навчальний процес, піклуватися про безпеку дітей, підтримувати їхній психоемоційний стан і працювати в умовах нестабільності, відключень електроенергії та хронічного недофінансування. Водночас батьки живуть у постійному напруженні між потребою дати дітям освіту і необхідністю захистити їх від фізичних та психологічних ризиків війни.

За словами Людмили, ці виклики вимагають не точкових рішень, а системної державної політики, у якій безпека, соціальний захист і гідні умови праці освітян з належним рівнем оплати праці мають стати невід’ємною частиною реформування вже зараз.

Прогресивний порядок денний для відновлення та майбутнього України

Кульмінацією Саміту стала четверта панель у формі відкритого мікрофону, де говорили про відновлення та бачення майбутнього нашої країни з огляду на нові виклики з якими вже довелось стикнутись нашим ветеранам.
Питання гідної підтримки ветеранів і ветеранок війни у своїй промові висвітлила Євгенія ШЕЛЕСТ, представниця ГО «Прогресильні».

Вона розповіла про ініціативу «Світло в середині» з підтримки незрячих ветеранів та членів їхніх родин. Таким першим заходом став ретрит-кемп, який поєднав реабілітацію, психологічну підтримку та фізичне відновлення. За її словами, втрата зору внаслідок війни змінює не лише життя військових, а й життя їхніх близьких, які часто залишаються без достатньої допомоги з боку держави.

Ретрит-кемп став тим безпечним простором, де ветерани та члени їхніх родин відновили відчуття спільноти й гідності та знайшли нові опори для життя. Ця ініціатива стала прикладом того, як прогресивні громадські підходи доповнюють державну політику, ставлячи в центр відновлення людину, її потреби та право на повноцінне повернення до соціуму.

Виступи представників ветеранської спільноти, ініціатив підтримки людей з інвалідністю, громадських організацій чітко показали, що відбудова — це не лише бетон і дороги.

Насамперед це:

• реінтеграція ветеранів,
• доступність,
• соціальний захист,
• гідність і рівність можливостей.

Заключна сесія та підписання Декларації Саміту

Підписання Декларації топовими європейськими політиками та представниками неурядового сектору стало не фіналом, а радше відправною точкою. Це спроба зафіксувати прогресивний голос України. 

До Декларації також включені пропозиції ГО «Прогресильні» з таким формулюванням: «Освіта має вирішальне значення для відновлення України. Підтримка та розширення можливостей освітян шляхом професійного розвитку та гідної, справедливої оплати праці є надзвичайно важливими для відновлення громад та зміцнення демократії».

Для ГО «Прогресильні» участь у Саміті — це більше, ніж подія. Це підтвердження, що голос українських освітян звучить у європейських політичних колах, а вимоги до гідності праці, безпеки та розвитку — стають частиною європейського порядку денного інституцій ЄС.

Освіта, демократія і відновлення

У контексті демократичних трансформацій освіта постає як ключовий інструмент захисту демократії. Саме школи й університети формують культуру участі, повагу до прав людини та здатність критично оцінювати владу.
Після війни роль освіти лише зростатиме. Вона має стати простором для реінтеграції дітей і молоді, які пережили окупацію та вимушене переміщення; підтримки ветеранів і ветеранок через перекваліфікацію та навчання впродовж життя; відновлення довіри в суспільстві.

Саміт EUkraine чітко показав прогресивне бачення України в ЄС, яке неможливе без голосу освітян. Вихователі, вчителі та викладачі — це не «витратна стаття бюджету», а стратегічна інвестиція в майбутнє.

Для ГО «Прогресильні» освіта є одним із ключових вимірів соціальної справедливості. Саме в класі школи чи університетській аудиторії — починається та Європа, до якої ми прагнемо — Європа рівних можливостей, солідарності й гідної праці.

І якщо ми справді хочемо бачити Україну в європейському просторі, то маємо почути й підтримати тих, хто щодня виховує, навчає та направляє.

Хочете стати частиною змін? Доєднуйтеся до спільноти Прогресильних та слідкуйте за нашими новими ініціативами!