Не чекати змін, а створювати їх: триденний воркшоп «PROОсвітні можливості для громад» відбувся в Одесі

Захід об’єднав освітян Вознесенської громади Миколаївщини та Балтської громади Одещини. Упродовж трьох днів учасники обмінювалися досвідом, аналізували актуальні виклики в освіті, опановували інструменти проєктної діяльності та шукали практичні рішення для потреб своїх громад.

Для нашої команди було важливо створити простір, у яком у освітяни могли б не лише обговорити проблеми, а й спільно попрацювати над ідеями, що мають потенціал перетворитися на конкретні ініціативи.

Знайомство, що об’єднує: наша спільнота та нові можливості для освіти

Перший день ми розпочали зі знайомства учасників між собою та з командою «Прогресильних». Ми розповіли про діяльність організації, наші проєкти, партнерства й можливості, які створюємо для професійного розвитку освітян.

Поділилися досвідом реалізації освітніх ініціатив, організації тренінгів і кемпів, а також розповіли про курси підвищення кваліфікації, які ми проводимо для освітян за різними напрямами. Окремо згадали про співпрацю з партнерами, та можливості, які вона відкриває для освітянської спільноти.

Ми прагнули показати, що професійна спільнота – це не лише можливість обмінюватися досвідом, а й простір, де народжуються ідеї, формуються партнерства та з’являються нові можливості для змін.

Під час активності «Громада, що створює можливості» учасники почали визначати сильні сторони своїх громад, обговорювати актуальні потреби та шукати напрями для спільної роботи. Саме з цього почався перехід від знайомства й обміну досвідом до головного завдання воркшопу – розроблення практичних проєктних рішень.

Від освітніх викликів – до проєктних рішень

Наступним кроком стала робота над «Картою освітніх викликів і можливостей громади». Учасники визначали проблеми, які потребують уваги, аналізували наявні ресурси та шукали можливості для їхнього розв’язання. Такий підхід допоміг перейти від загального обговорення труднощів до конкретизації потреб, на які можуть відповідати майбутні проєкти.

Частиною програми стали виступи членів команди ГО «Прогресильні», які поділилися практичними знаннями про різні етапи проєктної роботи. Засновник ГО «Прогресильні» Богдан ФЕРЕНС провів сесію «Що вам не розкажуть про проєкти, донорів та міжнародку». Він розглянув особливості проєктної діяльності та взаємодії з донорами. Учасники мали змогу краще зрозуміти, що успішний проєкт потребує не лише актуальної ідеї, а й чіткого обґрунтування, розуміння вимог потенційних партнерів та бачення очікуваних результатів.

Координаторка напрямів «Організаційний розвиток» та «Острівці Прогресильності» Євгенія ШЕЛЕСТ зосередила увагу на проєктуванні та логіці змін. Учасники працювали над тим, як пов’язати проблему з метою, визначити необхідні кроки для її розв’язання та зрозуміти, за якими показниками можна оцінити результати майбутньої ініціативи.

Координаторка напряму «HR» Людмила КОРНУТА присвятила свою сесію формуванню команди, розподілу ролей і плануванню. Адже для реалізації навіть найперспективнішої ідеї важливо розуміти, хто за що відповідає, як організувати спільну роботу та як рухатися до визначеної мети.

Про стратегічні комунікації та роль соціальних мереж у висвітленні освітніх ініціатив учасникам розповів співкоординатор напряму «Комунікація» ГО Костянтин ПАЛЬШКОВ. Він наголосив, що важливо не лише реалізовувати проєкти, а й уміти розповідати про них, ділитися результатами, залучати однодумців і знаходити партнерів. Адже грамотна комунікація допомагає зробити освітні ініціативи помітними та поширювати успішні практики.

Практичним продовженням навчальних сесій стала Project Lab «PROєктуємо рішення». Учасники об’єдналися в команди, обрали актуальні для своїх громад напрями роботи та почали розробляти проєктні ідеї. Вони визначали проблеми, формулювали цілі, обговорювали необхідні ресурси, планували кроки реалізації та готували презентації своїх напрацювань.

Учасники мали змогу пройти основні етапи проєктного мислення: від визначення проблеми й аналізу потреб – до формування ідеї, планування її реалізації та представлення майбутнього рішення.

Стійкість починається з людей: про освіту, цінності та майбутнє громад

Третій день форуму розпочався з надихаючої зустрічі з Володимиром ЖИЛЕНКО – військовослужбовцем, який пережив російський полон, а також учителем історії та громадянської освіти Балтійського ліцею № 3.

Він поділився власним досвідом і роздумами про стійкість, українську ідентичність та роль освіти у формуванні майбутнього країни. Центральною думкою його виступу стало переконання: «Освіта має перемогти у війні».

Ця теза стала приводом для розмови про те, що в роботі з молоддю важливо знаходити баланс. Патріотизм має формуватися природно, а не через формальні гасла чи примус, адже надмірний тиск тільки відштовхує, тоді як збалансована громадянська освіта надихає.
Особливу увагу приділили ролі вчителя в житті учнів. Освітянин не лише передає знання, а й створює простір, у якому дитина має почуватися в безпеці, отримувати підтримку та вчитися долати труднощі. У час війни це набуває особливого значення, адже стійкість формується не лише на особистому рівні, а й завдяки взаємодії людей, довірі та відчуттю спільноти.

Учасники мали змогу поставити запитання, поділитися власними міркуваннями й долучитися до обговорення того, як ці цінності втілювати в освітньому середовищі та повсякденній роботі з молоддю.

Від спільної роботи – до рішень: ідеї, що можуть змінити громади

Підсумком триденного насиченого воркшопу стала презентація проєктних напрацювань п’яти команд, які впродовж заходу плідно працювали разом, аналізували актуальні освітні виклики своїх громад, шукали шляхи їх подолання та перетворювали ідеї на конкретні проєктні пропозиції.

Кожна команда представила власне бачення розв’язання визначеної проблеми, окреслила можливі кроки для реалізації ініціативи та поділилася висновками, до яких дійшла під час спільної роботи. У результаті з’явилися п’ять проєктних напрацювань, присвячених безпеці дітей, інклюзії, психологічній підтримці, професійному майбутньому молоді та використанню штучного інтелекту в освіті.

Безпечне та доступне укриття для дітей з особливими освітніми потребами

Перша команда зосередилася на створенні безпечного й доступного укриття, у якому враховуватимуться потреби дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Учасники розглянули не лише питання фізичної доступності, а й важливість сенсорного та емоційного комфорту дітей під час перебування в укритті. Серед запропонованих напрямів – налагодження співпраці між освітніми закладами та іншими установами, залученими до забезпечення дитячої безпеки.

Головний висновок команди – безпечний простір має бути доступним для кожної дитини та враховувати її індивідуальні потреби. Тож під час проєктування важливо думати не лише про наявність укриття, а й про те, наскільки комфортно та безпечно в ньому почуватимуться всі діти.

Професійне майбутнє молоді громади

Третя команда зосередилася на тому, як допомогти молоді краще пізнати власні здібності, визначитися з професійним напрямом і побачити перспективи працевлаштування у своїй громаді. Серед запропонованих кроків – дослідження інтересів молодих людей, визначення затребуваних професій, налагодження співпраці між закладами освіти та роботодавцями, організація профорієнтаційних зустрічей і практичних знайомств із різними професіями.

Важливе усвідомлення команди полягає в тому, що професійна орієнтація має виходити за межі розмов про вибір майбутньої спеціальності. Молоді потрібні реальні можливості спробувати себе в різних напрямах, поспілкуватися з фахівцями та зрозуміти, які компетентності затребувані на ринку праці. А співпраця освіти й роботодавців може допомогти поєднати інтереси молоді з потребами громади.

Інклюзія та психологічна підтримка в освіті

Четверта команда запропонувала проєкт, спрямований на розвиток безбар’єрного освітнього середовища та посилення психологічної підтримки. Попередня концепція передбачає шестимісячну роботу із залученням 250 освітян. Серед ключових завдань – підтримка педагогів, розвиток практичних компетентностей і пошук рішень, які допоможуть зробити освітній простір доступнішим, безпечнішим і чутливішим до потреб учасників освітнього процесу.

Під час роботи над ідеєю команда зосередилася на тому, що інклюзивне середовище потребує не лише відповідних умов, а й підготовлених, чуйних та компетентних фахівців. Важливо, щоб освітяни мали необхідні знання й інструменти для підтримки дітей, розуміли принципи безбар’єрності та могли застосовувати їх у щоденній роботі. Тому розвиток компетентностей педагогів і психологічна підтримка стали важливими складниками запропонованої ініціативи.

Навчання дітей та освітян роботі зі штучним інтелектом

П’ята команда звернула увагу на можливості та виклики, які штучний інтелект створює для сучасної освіти. Учасники запропонували розробити ініціативу, що допоможе дітям і педагогам системно опановувати інструменти ШІ, критично оцінювати отриману інформацію та відповідально використовувати нові технології в навчанні й професійній діяльності. Одним із перших кроків команда визначила необхідність з’ясувати потреби громади та зацікавленість потенційних учасників.

Головний висновок команди – важливо не просто навчити користуватися інструментами штучного інтелекту, а сформувати розуміння їхніх можливостей, обмежень і відповідального застосування. Для цього потрібен системний підхід, який поєднує практичні навички, критичне мислення та цифрову грамотність. А починати розроблення освітньої ініціативи варто з вивчення реальних потреб тих, для кого вона створюється.

Попри різні теми, усі п’ять команд об’єднала спільна логіка роботи: від визначення проблеми – до пошуку рішення, від обговорення потреб – до планування конкретних дій. Спільна робота допомогла учасникам усвідомити, що успішна проєктна ініціатива народжується з розуміння реальних потреб людей, чітко сформульованої мети та послідовного плану її досягнення.

Що залишається після трьох днів роботи?

Для нас як організації важливо, щоб навчальні заходи давали учасникам не лише нові знання та професійні знайомства, а й інструменти для подальших дій. Саме тому особливе значення мав практичний результат воркшопу – п’ять проєктних напрацювань, присвячених безпеці дітей, інклюзії, психологічній підтримці, професійному майбутньому молоді та використанню штучного інтелекту в освіті.

Водночас презентація проєктної ідеї – це лише один з етапів роботи. Попереду – доопрацювання ініціатив, пошук партнерів і ресурсів, визначення відповідальних та перехід до практичної реалізації.

Триденний воркшоп став можливістю для освітян побачити, як досвід і знання можуть перетворюватися на спільні ідеї, а визначені проблеми – на конкретні плани дій. Адже для змін потрібні не лише натхнення та бажання, а й командна робота, чітке планування та готовність послідовно рухатися до мети.

Зміни починаються з людей, які не бояться ставити запитання, шукати рішення та об’єднувати зусилля заради спільної мети. Адже сильні громади формуються там, де освітяни не чекають на готові відповіді, а створюють їх разом. І, можливо, саме одна з ідей, народжених під час цього воркшопу, стане початком змін, які завтра відчують діти, педагоги та цілі громади.