ШІ у вступній кампанії: помічник абітурієнта чи невидимий продавець?

Вступна кампанія провідних ЗВО дедалі менше схожа на традиційні дні відкритих дверей і дедалі більше — на персоналізовану цифрову воронку. Алгоритми визначають, кому показати рекламу освітньої програми, генеративні моделі створюють десятки варіантів персоналізованих листів, чат-боти цілодобово пояснюють дедлайни та перелік необхідних документів, а ймовірність вступу можна оцінити за допомогою інтерактивних дашбордів.

Дмитро Чумаченко

к.т.н., доцент, доцент кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"

За умов демографічного спаду, повномасштабного вторгнення росії в Україну та зростання конкуренції за вступників така ефективність приваблива. Сучасні системи справді можуть ⁠прогнозувати ймовірність подання заяви, персоналізувати комунікацію зі вступниками та автоматизувати супровід. Проте головне питання до таких систем — де провести межу між допомогою і маніпуляцією.

Університети Заходу вже кілька років тому стали на цей шлях. І найпереконливіші результати використання ШІ демонструють там, де він усуває адміністративні бар’єри. Університет штату Джорджія запустив чат-бот Pounce для супроводу абітурієнтів після зарахування: він нагадував про фінансову допомогу, реєстрацію та необхідні документи. За ⁠даними університету, використання чат-бота супроводжувалося майже 4% зростанням зарахування та скороченням так званого «summer melt», тобто ситуацій, коли вже зарахований вступник так і не починає навчання, на 21,4%.

В Іспанії чат-бот Lola допомагав новим студентам Університету Мурсії та Політехнічного університету Картахени. За ⁠даними розробників чат-бота, він опрацював 38 708 запитань від 4 609 користувачів, а частка правильних відповідей становила 91,67%. Британський Leeds Beckett University пішов далі: його чат-бот Becky не лише консультує вступників цілодобово, а й може ⁠оцінити відповідність вступника вимогам програми і сформувати попередню рекомендацію щодо вступу.

Важливо, що ці ранні системи — не обов’язково є генеративним ШІ на кшталт ChatGPT. Часто це заздалегідь визначені сценарії, бази перевірених відповідей і прості моделі машинного навчання. Для вступної кампанії така передбачуваність може бути перевагою оскільки краще отримати обмежену, але правильну відповідь, ніж переконливу «галюцинацію» про неіснуючу стипендію.

Натомість генеративний ШІ дедалі активніше використовується не лише для інформаційного супроводу, а й для переконування потенційних вступників. The Chronicle of Higher Education описує, як South Dakota State University використовував ChatGPT для підготовки підписів до відео, а команда Emory University застосувала інструмент генеративного редагування в Photoshop, щоб прибрати сигнальну стрічку з фотографії кампусу для рекрутингових матеріалів. North Carolina State University розглядав можливість значно прискорити створення серій персоналізованих рекламних повідомлень. Ці ⁠маркетингові експерименти здаються невинними, але порушують питання автентичності. Чи бачить вступник реальний університет, чи оптимізовану алгоритмом версію?

Ризик дискримінації виникає навіть тоді, коли ШІ формально не ухвалює рішення про вступ. Прогнозна модель може позначити абітурієнта як «малоймовірного» і тому не запропонувати йому консультацію, нагадування або інформацію про фінансову допомогу. Алгоритму не потрібно відмовляти людині: достатньо зробити так, щоб один вступник відчував себе бажаним, а інший — невидимим.

Тому українським університетам потрібні прості правила: повідомляти про взаємодію з ШІ, використовувати лише перевірені джерела, передбачати швидкий перехід до працівника, мінімізувати збирання даних, маркувати синтетичні або суттєво змінені зображення, перевіряти результати на наявність упереджень щодо мови, регіону, інвалідності та соціального статусу. Не випадково ⁠AI Act ЄС розглядає системи, що визначають доступ до освіти, як високоризикові, а ⁠UNESCO наголошує на приватності, справедливості та людському контролі.

Університет — не інтернет-магазин, а вступник — не «лід». А найкраще застосування ШІ полягає не в тому, щоб непомітно підштовхнути людину до вибору. Алгоритми мають усувати бюрократичні перешкоди й залишати людям рішення, які визначають їхнє освітнє майбутнє