НМТ – запорука якісної освіти чи марафон на стресостійкість?

НМТ-2026 супроводжується широким спектром емоційних реакцій — від напруження й розчарування до радості та полегшення. Його підсумки будуть зафіксовані у статистичних звітах і представлені у вигляді узагальнених цифрових показників, однак за кожним із них стоять індивідуальні освітні траєкторії та життєві рішення, що формують подальші долі учасників.
Вікторія Ільченко
членкиня
ГО «Прогресильні»
У відповідь на виклики повномасштабної війни відбулася трансформація системи вступних випробувань в Україні, яка призвела до заміни традиційного Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на Національний мультипредметний тест (НМТ). Саме цей крок дозволив зберегти прозорість та довести результативність антикорупційної реформи вітчизняної системи освіти. Проте, досвід проведення тестування протягом 2022–2026 років демонструє, що НМТ балансує на межі між інструментом об’єктивного вимірювання знань та серйозним випробуванням для психоемоційного здоров’я абітурієнтів, їхніх батьків, підігріваючи градус суспільного невдоволення. 
Динаміка реєстрацій та результатів: кількісні виміри

Аналіз статистичних даних за п’ятирічний період свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості потенційних вступників, які обирають українську вищу освіту попри воєнні дії.

2022 рік. На початковому етапі впровадження нового формату на основну сесію НМТ зареєструвалися 206,4 тис. вступників, з яких близько 25 тис. перебували за кордоном. Попри складні умови воєнного часу, у тестуванні взяли участь 214 388 осіб за загальною кількістю поданих заяв, що засвідчило високий рівень зацікавленості абітурієнтів у продовженні освіти.

2023 рік. Підтвердження про успішну реєстрацію отримали 284 729 вступників, з яких 23 300 перебували за кордоном. Явка на пункти тестування становила 93,04%, тож участь в іспиті взяли 261 632 особи. Отримані показники засвідчили стабільно високий рівень залученості вступників та ефективну організацію проведення тестування.

2024 рік. Загальна кількість зареєстрованих учасників становила 287 111 осіб, серед яких 231 118 — тогорічні випускники, а 56 663 — випускники попередніх років. Тестування також проходили 19 883 учасники за кордоном. Отримані дані відображають широку географію участі та стабільно високий рівень залучення вступників до процедури оцінювання.

2025 рік. В основній сесії участь узяли 283 653 вступники з 317 091 зареєстрованого, що забезпечило явку на рівні 91,35%. Статистичні показники засвідчили наявність певних викликів у підготовці: 13,5% учасників не подолали пороговий бал щонайменше з одного предмета, тоді як найвищий результат — 200 балів — отримали 2 414 осіб, що відображає як нерівномірність підготовки, так і наявність високих досягнень серед вступників.

2026 рік. Поточний рік відзначився рекордним рівнем залученості, бо спеціальним сервісом скористалися 368 774 вступники, що на 14% перевищує показник попереднього року. Успішну реєстрацію пройшли 355 371 особа, серед яких 252 034 — випускники закладів загальної середньої освіти поточного року, а 103 337 — випускники минулих років. Отримані дані свідчать про подальше зростання попиту на участь у вступних випробуваннях та розширення охоплення системи оцінювання.

Зростання кількості абітурієнтів на 14% у 2026 році порівняно з 2025 роком підтверджує високий рівень довіри до системи тестування та прагнення молоді здобувати вищу освіту в Україні Водночас розширення масштабів проведення процедури актуалізувало низку організаційних та інфраструктурних викликів, пов’язаних із забезпеченням її ефективності та доступності. Викликає запитання й кількість зареєстрованих випускників минулих років – це бажання випробувати свої сили знову чи можливість уникнути мобілізації цілком законним шляхом? Але найголовнішим є той факт, що за кожною цифрою варто бачити людський капітал, про який наголошують всі демографи, статисти та політики. Це – люди, які прагнуть залишатися в Україні, формуючи потенційний резерв робочої сили для повоєнного відновлення, поповнення бюджету, збільшення народжуваності й низки важливих показників функціонування суспільства. 
Технологічні бар’єри та людський фактор

Перехід на комп’ютерний формат тестування висуває підвищені вимоги до матеріально-технічного забезпечення тимчасових екзаменаційних центрів (ТЕЦ). Ситуація, що зафіксована під час червневих сесій 2026 року у Вінниці, висвітлює вразливість програмного комплексу Safe Exam Browser (SEB). Будучи ресурсомістким програмним забезпеченням, SEB у разі використання на морально застарілій техніці (зокрема, випуску 2016 року) викликає системні збої, «зависання» інтерфейсу та некоректну роботу периферійних пристроїв, що призводить до втрати часу вступниками. 

Окремим деструктивним чинником стає прояв бюрократичної байдужості з боку персоналу пунктів тестування. Незважаючи на нормативну вимогу щодо обов’язкової наявності резервних робочих місць у ТЕЦ, фіксуються випадки ігнорування звернень учасників щодо технічних несправностей. Це вимагає не просто локального реагування (як-от призначення додаткових сесій за результатами апеляцій), а системного аудиту комп’ютерного парку та посилення підготовки інструкторів. Варто пам’ятати, що за кожним окремим випадком в результаті стоїть людина, яка має на місці прийняти певні рішення, взяти на себе відповідальність, звісно, дотримуючись інструкцій та нормативів. 
Безпекова складова та регіональна нерівність

Організація іспитів в умовах постійних безпекових загроз створює нерівні умови для абітурієнтів. Досвід Одеської області, де через затяжні повітряні тривоги тривалість перебування учнів на пунктах тестування сягала 13 годин, є критичним. Попри нормативне право припинити іспит у разі тривоги тривалістю понад 2,5 години та перенести його на додаткову сесію, більшість вступників (близько 90% на Одещині) відмовляються від цього через психологічне небажання відтерміновувати стрес та побоювання звуження часових меж для подачі документів до ЗВО.

Аналіз інфраструктурної готовності областей виявляє глибоку диспропорцію. Якщо у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Харківській та Сумській областях 100% пунктів тестування були забезпечені укриттями, що дозволяло проводити іспит безперервно, то в Одеській та Львівській областях цей показник становив близько 30%, а у місті Києві — лише 20%. Такий стан речей перекладає відповідальність з центральних органів на місцеві військові адміністрації, які мають забезпечити належне фінансування та облаштування безпечних екзаменаційних майданчиків. 
Зміст тестів: відповідність шкільній програмі чи змагання репетиторів?

Валідність тестових завдань залишається предметом академічної дискусії. Випадки, коли досвідчені педагоги з багаторічним стажем не набирають максимальний бал через специфічність формулювань чи наявність питань, що виходять за рамки стандартних підручників (наприклад, завдання із зображеннями ювілейних монет), свідчать про зміщення акцентів. Освітній омбудсман справедливо наголошує на ризику того, що НМТ починає оцінювати не стільки системні компетентності, скільки здатність адаптуватися до специфічного формату та витримувати когнітивні перевантаження під час складання чотирьох предметів поспіль. Це створює додатковий соціальний розрив, роблячи якісну підготовку практично неможливою без залучення приватних репетиторів. 
Шлях до консенсусу: висновки та рекомендації

Національний мультипредметний тест виконав свою головну історичну та інституційну місію — він не дозволив повернути корупційні схеми у сферу вищої освіти та забезпечив гнучкість вступу в умовах війни. Скасування тестування чи повернення до внутрішніх іспитів у ЗВО було б однозначним кроком назад, шпариною для процвітання корупції. 

Проте, для досягнення балансу між якістю оцінювання та збереженням ментального здоров’я молоді, система потребує негайної модернізації за кількома напрямами:

  1. Інфраструктурна стандартизація – перенесення 100% пунктів тестування в безпечні, належним чином обладнані сховища з безперебійним живленням та стабільним інтернет-зв’язком, особливо в регіонах з високим рівнем загрози. 
  2. Технологічне оновлення – проведення обов’язкового апаратного аудиту системних блоків у ТЕЦ на відповідність вимогам сучасного захищеного програмного забезпечення (SEB). 
  3. Академічна валідація завдань – забезпечення суворої відповідності змісту тестів чинним шкільним програмам із усуненням факторів «вгадування» або надміру вузькоспеціалізованих питань. Гідне фінансування розробки тестових матеріалів УЦОЯО дозволить залучити найкращих фахівців для створення збалансованих завдань. 
  4. Психологізація процедури – розробка чітких, людиноцентричних протоколів дій інструкторів у кризових ситуаціях, де пріоритетом є підтримка дитини, а не формальне дотримання інструкції. 
Тільки через оптимізацію організаційних умов та підвищення якості тестового контенту НМТ зможе остаточно затвердитися як справедливий критерій відбору до вищої школи, мінімізувавши роль стресу як вирішального фактору вступної кампанії. 
БІЛЬШЕ
КОРИСНОСТЕЙ
12.06.2026
Did you like this article?