Відкритий діалог про професійну освіту: як змінюються правила гри

Мета зустрічі полягала у створенні відкритого комунікаційного простору для обговорення актуальних трансформацій у системі П(ПТ)О, що відбуваються в контексті освітньої реформи, підготовки нового законодавства та викликів воєнного часу.

Головна мета ГО «Прогресильні» — створювати проєкти для підсилення профтехосвіти, — зазначив у своєму виступі очільник ГО «Прогресильні» Богдан ФЕРЕНС.

Модераторами заходу були Євгенія ШЕЛЕСТ, координаторка з організаційного розвитку та Віталій СВИРИДЮК, координатор напряму «Профтех», які озвучили результати всеукраїнської кампанії з підтримки профтехосвіти в рамках якої було проведено курс з підвищення кваліфікації «Профтехосвіта на зламі: як вижити, оновитися та підготувати фахівців для відбудови країни» спрямований на посилення спроможності освітян до роботи в умовах системних змін і викликів воєнного часу та представили результати всеукраїнського дослідження «Чим живуть ПрофТехи?».

Учасниками курсу стали 495 учасників з яких успішно склали тест 344 і представляли 24 області України та 120 населених пунктів.

Результати всеукраїнського дослідження, проведеного ГО «Прогресильні», демонструють реальний стан справ у сфері професійно-технічної освіти. Станом на 1 липня 2025 року більшість опитаних становили викладачі — 40,2%, майстри виробничого навчання — 26,1%, а також учні — 16,5%.

Серед найгостріших проблем, які відзначили респонденти, — низьке фінансування (74%), застаріла матеріально-технічна база (56,1%), низький престиж профтехосвіти (40,3%) та брак можливостей для професійного розвитку викладачів.

Учасники дослідження також окреслили ключові напрямки, що, на їхню думку, є критично важливими для розвитку профтехосвіти. Серед них: оновлення матеріально-технічної бази (84,2%), партнерство з бізнесом (48,2%), міжнародна співпраця (36,1%) та активна промоція профтехосвіти (32,3%).

Особливо тривожною є ситуація із заробітною платою. За результатами опитування, 75% респондентів отримують не більше ніж 12 000 грн на місяць. Зустрічаються випадки, коли заробітна плата нижча за мінімальну — 8 000 грн. Для порівняння, середня заробітна плата в Україні у липні 2025 року, за даними Work.ua, становила 25 000 грн. У таких умовах заклади П(ПТ)О стикаються з високою плинністю кадрів. На думку 85,4% опитаних, підвищення рівня оплати праці могло б зупинити відтік педагогічного персоналу.

Щодо шляхів кращої адаптації випускників до вимог ринку праці — 71,7% вважають, що ефективною практикою є тісна взаємодія з роботодавцями.

На думку респондентів, популяризації профтехосвіти можуть сприяти сучасні інструменти: TikTok та Instagram (57,2%), виробнича практика молоді (51,4%), співпраця зі школами та громадами (18%), а також актуальна реклама професій (17,5%).

У контексті міжнародної співпраці 42,2% зазначили, що їм бракує підтримки для реалізації проєктів. Водночас 32,7% уже беруть участь у міжнародних ініціативах, а 25,2% повідомили про обмежені можливості доступу до таких програм.

Через війну 52,4% закладів були змушені повністю або частково перейти на дистанційне навчання. Крім того, 45,1% представників П(ПТ)О мали досвід роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

Серед якостей, які, на думку освітян, необхідно розвивати у здобувачів освіти, були названі: критичне мислення, командна робота, відповідальність і надійність.

Серед спікерів відкритого діалогу була Ірина ШУМІК, генеральна директорка директорату професійної освіти МОН України. У своєму виступі вона зосередила увагу на аналізі проєкту Закону України «Про професійну освіту», який нині готується до другого читання у Верховній Раді. Зокрема, було окреслено низку нових можливостей, які відкриває законодавча ініціатива. Серед них — перейменування закладів П(ПТ)О на «професійні коледжі», що має на меті підвищити престиж та зрозумілість освітньої системи.

Окремий акцент спікерка зробила на необхідності розвитку освіти дорослих, що вимагає активнішого впровадження принципів андрагогіки — науки про навчання дорослих. Вона також звернула увагу на виклики, які постали перед системою освіти в умовах стрімкого розвитку технологій. Зокрема, прозвучала критика щодо недостатньої готовності освітян до інтеграції штучного інтелекту в навчальний процес та недосконалості дистанційного навчання, яке потребує глибшого переосмислення та вдосконалення.

Всі спікери наголосили, що попри виклики війни, наукова діяльність в Україні продовжує розвиватися. Профтехи поступово інтегрують сучасні наукові підходи та методики у свої освітні програми.

Світлана КРАВЕЦЬ, завідувач відділу зарубіжних систем професійної освіти Інституту професійної освіти НАПН України поділилися секретами партнерства у професійній освіті для створення нових професій та розроблення сучасних професійних стандартів.

На запитання, яка країна найуспішніше інтегрувала розвиток навичок у навчальний процес, спікерка зауважила, що Україна не поступається світовим лідерам. В українських освітніх стандартах серед ключових дескрипторів чітко вирізнено комунікативну компетентність, тож вітчизняний досвід цілком може слугувати зразком для інших держав.

Далі Ігор ДУБЧАК, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців Одеської області представив досвід реалізації спільних з ГО «Прогресильні» проєктів з перекваліфікації внутрішньо переміщених осіб, акцентуючи на практичних підходах до адаптації цих громадян до нових умов праці. Окремо він відзначив наявність стимулів для роботодавців, зокрема пільг і фінансової підтримки при працевлаштуванні молоді на перше робоче місце та внутрішньо переміщених осіб, що сприяє соціальній інтеграції та економічному відновленню. Він наголосив, що потрібно шукати комплексні рішення щодо розвитку співпраці між державними інституціями та бізнесом для створення справжніх професіоналів.

Максим ПЕХОВКА, керівник напряму розширення освітньої пропозиції проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні», EdUP поділився результатами реалізації проєкту.

Серед досягнень — підтримка професійної підготовки педагогічних працівників та навчання методології викладання, що дозволяє оперативно впроваджувати короткострокові курси, адаптовані до потреб ринку праці.

Спікер наголосив, що зміст професійної освіти має бути спрямований на надання освітніх послуг для різних категорій здобувачів, з урахуванням віку, досвіду та запитів. За роки реалізації проєкту вже 460 педагогів пройшли перекваліфікацію.

Водночас він звернув увагу на те, що освітяни не завжди здатні самостійно сформулювати власні потреби у навчанні, тому важливу роль відіграють професійні тренери та запрошені експерти, які допомагають у визначенні й розвитку необхідних навичок.

Наразі до проєкту залучено 29 закладів професійної (професійно-технічної) освіти України, які готують фахівців за шістьма затребуваними будівельними напрямами: сантехнік, утеплювач фасадів, зварник, електрик, лицювальник та бетоняр.

Олена ЦІВА, директорка компанії «Ліка-Комфорт», презентувала кейс успішної співпраці бізнесу із закладами професійної (професійно-технічної) освіти. У своєму виступі вона навела конкретні приклади ефективної взаємодії між ЗП(ПТ)О та підприємствами, але навела й певні мінуси, такі як недостатню промоцію партнерства.

Таке партнерство, за її словами, дозволяє адаптувати зміст освітніх програм до актуальних вимог ринку праці, організовувати стажування для педагогічних працівників, а також створювати умови для проходження практики та працевлаштування випускників. Вона підкреслила, що саме через налагоджену взаємодію з бізнесом профтехосвіта може стати більш гнучкою, сучасною та результативною.

Формат відкритого діалогу підтвердив свою ефективність: жива дискусія, обмін досвідом, фахові висновки та конструктивна критика сприяли формуванню спільного бачення майбутнього профтехосвіти.

«Якість змін залежить від якості діалогу. А змінюються ті, хто справді цього прагне», — наголосили організатори.

За результатами зустрічі було висловлено ініціативу зробити такі діалоги регулярними та вибудовувати мережу горизонтальної підтримки між закладами, практиками та управлінцями.

Будьмо якісною зміною в освіті!