Реформування інтернатів та впровадження інклюзивної освіти: все, що варто знати українцям
Марина Рибна
Активістка СД Платформи
Що не так з інтернатами?
А ви знали, скільки дітей перебувають в інтернатах?
106 тисяч, при цьому 92 % з них мають родину, відповідно, 8 % — сироти.
Ще влітку в Україні розпочалася реформа з дещо незрозумілою назвою «деінституціалізація» (ДІ). Термін досить складний. За ним ховаються зміни, які торкнуться системи інтернатів.
106 тисяч, при цьому 92 % з них мають родину, відповідно, 8 % — сироти.
Ще влітку в Україні розпочалася реформа з дещо незрозумілою назвою «деінституціалізація» (ДІ). Термін досить складний. За ним ховаються зміни, які торкнуться системи інтернатів.
Раніше Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки. Розробники запевняють, що ДІ — це не про закриття інтернатів, не про економію коштів, не про те, що завтра діти опиняться на вулиці.
Однак побоювання все ж таки існують.
В Україні налічується 751 інтернатний заклад для дітей. 39 закладів — у системі МОЗ (у них живе та виховується 2 773 дитини), 132 — у системі Мінсоцу (5 087 дітей), 580 — у системі МОН (97 923 дитини). Таке розпорошення та хронічні проблеми з фінансуванням однозначно ускладнюють процес.
Однак побоювання все ж таки існують.
В Україні налічується 751 інтернатний заклад для дітей. 39 закладів — у системі МОЗ (у них живе та виховується 2 773 дитини), 132 — у системі Мінсоцу (5 087 дітей), 580 — у системі МОН (97 923 дитини). Таке розпорошення та хронічні проблеми з фінансуванням однозначно ускладнюють процес.
До чого ж призведе реформування?
Головна мета – кожна дитина опиниться в сім'ї:
– кошти, які виділяються на підтримку інтернатів, підуть на підтримку сімей у складних життєвих обставинах для того, щоб вони мали змогу виховувати свою дитину;
– більше уваги підтримці дитячих будинків сімейного типу та усиновленню;
– діти, які не будуть влаштовані у сім'ї, проживатимуть у закладах, максимально наближених до умов сімейного проживання, де виховуватимуться не більше 10 дітей.
– кошти, які виділяються на підтримку інтернатів, підуть на підтримку сімей у складних життєвих обставинах для того, щоб вони мали змогу виховувати свою дитину;
– більше уваги підтримці дитячих будинків сімейного типу та усиновленню;
– діти, які не будуть влаштовані у сім'ї, проживатимуть у закладах, максимально наближених до умов сімейного проживання, де виховуватимуться не більше 10 дітей.
Чому реформа на часі?
Інституційні заклади – це пережиток минулого, де діти піддаються тортурам та знущанням і з боку адміністрації, і від старших вихованців. Не у всіх інтернатах, проте в більшості.
На сьогодні діти, які виховуються в інтернатах, абсолютно не пристосовані до дорослого життя: вони не знають, як готувати їсти, як витрачати гроші, як купувати продукти в магазині, як заводити нові знайомства, та багато інших повсякденних речей. Діти не можуть виховуватися в ізоляції, кожна дитина має право на щасливе дитинство, і необхідно зробити все, щоб надати їй таку можливість.
Інституційні заклади – це пережиток минулого, де діти піддаються тортурам та знущанням і з боку адміністрації, і від старших вихованців. Не у всіх інтернатах, проте в більшості.
На сьогодні діти, які виховуються в інтернатах, абсолютно не пристосовані до дорослого життя: вони не знають, як готувати їсти, як витрачати гроші, як купувати продукти в магазині, як заводити нові знайомства, та багато інших повсякденних речей. Діти не можуть виховуватися в ізоляції, кожна дитина має право на щасливе дитинство, і необхідно зробити все, щоб надати їй таку можливість.
Чому інклюзія важлива?
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання. Важливим є навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.
Спеціальні навчальні заклади надають право здобувати освіту дітям з інвалідністю. Це можуть бути як окремі заклади для дітей з певним видом інвалідності (окремо для незрячих, для нечуючих діток і т. д.), так і заклади, у яких навчаються всі діти з інвалідністю разом.
У процесі впровадження інклюзивної освіти планується ліквідація спеціальних закладів.
Спеціальні навчальні заклади надають право здобувати освіту дітям з інвалідністю. Це можуть бути як окремі заклади для дітей з певним видом інвалідності (окремо для незрячих, для нечуючих діток і т. д.), так і заклади, у яких навчаються всі діти з інвалідністю разом.
У процесі впровадження інклюзивної освіти планується ліквідація спеціальних закладів.
На сьогодні стаття 20 Закону України «Про освіту» зобов'язує адміністрацію навчальних закладів при зверненні батьків дитини з особливими освітніми потребами створити умови для її навчання (відкриття інклюзивного класу, залучення додаткових фахівців, надання необхідних засобів для навчання тощо). Цей закон діє вже сьогодні! Як діє? Питання інше... Нестача досвіду, фахівців та бажання створювати необхідні умови для дітей з особливими освітніми потребами значно гальмує впровадження інклюзії в Україні.
Якщо дитина з інвалідністю закінчила спеціалізований заклад за спеціальною програмою, вона не може отримати вищу освіту на загальних умовах, відповідно, це закриває їй доступ до величезної кількості професій.
Якщо дитина з інвалідністю закінчила спеціалізований заклад за спеціальною програмою, вона не може отримати вищу освіту на загальних умовах, відповідно, це закриває їй доступ до величезної кількості професій.
Якщо реформа буде пригальмовувати, у дітей з інвалідністю знову будуть виникати ті ж самі проблеми. Нестача інформації та досвіду спілкування з людьми з інвалідністю і є головною причиною їхньої сегрегації. Усе починається зі школи, і саме там діти вчаться не тільки вирішувати завдання, але й взаємодіяти між собою.
Дехто вважає, що діти з порушеннями зору, слуху, інтелектуального розвитку та опорно-рухового апарату не можуть навчатися в загальноосвітніх школах, проте досвід показує зовсім інше.
І на щастя, не тільки зарубіжний, але й український. Водночас, щоб утілити в життя амбітні плани, однієї концепції замало. Важливо докласти максимум зусиль до того, щоб інклюзивна освіта в Україні була більш успішною, а спеціальні заклади мали поодинокий характер.
Дехто вважає, що діти з порушеннями зору, слуху, інтелектуального розвитку та опорно-рухового апарату не можуть навчатися в загальноосвітніх школах, проте досвід показує зовсім інше.
І на щастя, не тільки зарубіжний, але й український. Водночас, щоб утілити в життя амбітні плани, однієї концепції замало. Важливо докласти максимум зусиль до того, щоб інклюзивна освіта в Україні була більш успішною, а спеціальні заклади мали поодинокий характер.
07.11.2019
Did you like this article?