Summit Прогресильних освітян:
як розвиватися вищій освіті в умовах невизначеності?

З метою підбиття підсумків 2022 року та визначення орієнтирів майбутнього вищої освіти 10 грудня у Львові – одному з найвизначніших національно-культурних та освітньо-наукових осередків інтелектуального простору держави, зібралося широке представництво освітян з усіх куточків України на «Summit Прогресильних освітян» (далі – Саміт). Програма Summit передбачала такі змістові частини: презентацію «Прогресильні сьогодні: підсумки 2022»; представлення результатів опитування «Про що (не)мовчать викладачі під час війни?»; публічну дискусію «Як почуваєшся, вища освіто?»; світове кафе «Моделюємо майбутнє поствоєнної вищої освіти»; партнерську панель «Взаємопідтримка на освітянському фронті». Пропонуємо ознайомитися з основними тезами «Summit Прогресильних освітян».

Алісія Хомс, депутатка Європарламенту, висловила своє захоплення стійкістю та винахідливістю українських освітян і наголосила на солідарності з ними їхніх європейських колег та готовності підтримувати їх у боротьбі на освітянському фронті.

Джоао Альбукерке, депутат Європарламенту, вражений витримкою українських освітян, підкреслив цінність освіти для суспільства; вказав на виклики, які виникають внаслідок відмінностей у ставленні до навчання поколінь освітян і тих, кого вони вчать; особливо відзначив необхідність формування громадянськості, побудови ефективної стратегії для досягнення максимальної згуртованості нації, залучення молоді до трансформації суспільства, соціальної мобільності та інклюзивності його представників; підкреслив важливість фокусування освіти не тільки на розвитку фахових компетентностей, але й тяжіння до сталості розвитку, що сприятиме розмаїтості і потужності нації. Також пан Джоао констатував, що головним у 2023 році буде те, що молодь зможе дати ринку праці, при цьому інвестуючи у свій фаховий розвиток, у т.ч. в цифрову і «зелену» трансформацію, сталість, заради розвитку теперішніх професій і появи професій майбутнього.

Костянтин Пальшков, Євгенія Шелест та Євгеній Шаталов представили результати комунікаційної команди Прогресильних, яку координує Тетяна Далявська.

Медіа Прогресильних сьогодні – це сайт (який ближчим часом очікує на англомовну версію), а також сторінки в Facebook, Telegram та Instagram.

Презентацію медіа було побудовано навколо функцій які вони виконували протягом року, а саме:

- підтримували;
- єднали;
- анонсували та звітували про заходи;
- інтерв'ювали;
- вітали;
- ділились лайфхаками;
- базували та рефлексували;
- опитували;
- ділилися важливим та корисним.

Презентація містила також кількісні показники, які доводять, що медіа Прогресильних набирають популярності. Та найважливішим визнано здатність медіа Прогресильних доносити до своєї аудиторії меседжі в час найбільших викликів для країни.

Лідер Прогресильних Богдан Ференс зазначив, що додана вартість заходів ком'юніті Прогресильні полягає у посиленні комунікації в освітянському середовищі, обміні пережитим досвідом, відкритті нових можливостей для себе і своїх колег, появі нових лідерів. На думку учасників Summit суть лідерства Прогресильних у тому, що вони єднають освітян; є впізнаваними, неординарними, мобільними, професійними, щирими, відкритими, використовують різні канали комунікації, діляться накопиченим досвідом, надають унікальні пропозиції, користуються повагою і мають чудову репутацію, діють оперативно та інтенсивно, мають статусність, гнучкість, адаптивність, ефективно працюють в команді, поширюють цінності прогресивної спільноти.

У грудні 2022 року Прогресильними було проведено опитування «Про що (не)мовчать викладачі під час війни?», до якого долучилися 1039 респондентів. На Саміті було представлено і обговорено, як українська вища освіта продовжила функціонувати в жорстких умовах воєнного часу. У підсумку вималювався метафоричний образ української вищої освіти в умовах війни – «Жінка 43-х років, яка залишилася в Україні та не змінила місце роботи, яка погоджується, що після 24 лютого її навантаження збільшилося та яка знаходить розраду в роботі», як візуалізувала результати опитування учасниця й активістка з числа Прогресильних Світлана Бульбенюк. Детальніше про результати опитування тут.

До обговорення проблем вищої освіти було запрошено європейських експертів і партнерів, національних стейкхолдерів різного рівня з акцентом на перспективах подальшого розвитку. Так, під час публічної дискусії «Як почуваєшся, вища освіто?», модерованої Богданом Ференсом, заступниця голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Наталія Стукало поділилася результатами проведених агентством опитувань і зазначила, що 83 % респондентів вказали на те що, якість вищої освіти не змінилася або навіть несуттєво покращилася. Особливо важливим фактом пані Наталія вважає те, що для більшості освітян підтримкою у критичних умовах слугує саме їх робота. З обережним оптимізмом Наталія Стукало вірить в те, що якість вищої освіти зможе швидко відновитися й більшість ЗВО продовжать упевнений поступ вперед.

Проректор з академічних питань та інтернаціоналізації Українського католицького університету Дмитро Шеренговський окреслив теперішні тенденції в українському суспільстві, які впливають на вищу освіту, зокрема: соціальні інновації, тимчасова «демографічна яма», вимушена еміграція молоді, проблеми працевлаштування, ринку збуту, масова фізична і психологічна травма населення, проблеми повернення до мирного життя; та запропонував українським ЗВО консолідуватися заради спільного вирішення нагальних потреб.

Від генерального директора Директорату науки та інновацій МОН України Ігоря Таранова учасники Саміту дізналися про втрати, яких зазнала наука під час війни, зокрема: загибель талановитих науковців; знищення науково-дослідницької інфраструктури; руйнування наукових установ, корисних для досліджень територій, матеріалів, напрацювань; замінування аграрних земель. Пан Таранов зазначив, що МОН України спрямовує свої зусилля на боротьбу в освітньо-науковій сфері. Так, вдалося здійснити переадресацію на потреби України коштів, які призначалися для країни-агресорки – росії, а також імплементацію проєктів в межах програми «Горизонт 2020» за рахунок реімбурсованих коштів (понад 114 млн. гривень); звільнення від сплати внесків у програмі «Eureka!», створення Telegram Info Science bot; розширення можливостей в рамках програми «Горизонт Європа».

За словами адміністратора Facebook-групи «Новини вищої освіти» Андрія Охрімовського діяльність спільноти має багато спільного з функціонуванням Прогресильних. Ця група налічує більше 60 тис. учасників. Пан Андрій зосередив увагу на окремі наявні у вищій освіті проблеми, пов'язані з організацією вступної кампанії у 2023 році, а саме з умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти; з неперервним перебуванням на посадах ректорів тих самих осіб; з ризиком позбавлення ЗВО своїх територій і власності.

На питаннях інтернаціоналізації (грантової і проєктної діяльності, академічної мобільності) сфокусувалася проректорка з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету Катерина Скиба. Проте вона вказала не тільки на позитивні практики, але й застерегла щодо доволі інтенсивного «відтоку мізків», зумовленого війною в Україні. До закордонних партнерів, які використовують цю ситуацію вона звернулася місткою фразою: "Don't kill us with your kindness".

Освітній експерт, доцент Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Дмитро Чумаченко наголосив на тому, що українським освітянам вдається сприймати трагічні обставини як вікно можливостей для побудови нової системи та перетворення України на міжнародний освітній хаб. Експертом було акцентовано увагу на відриві академічної освіти від індустрії (особливо в галузі IT) і необхідності вирішення цього питання. Вказав Дмитро і на те, що визнання результатів неформальної освіти у фаховій передвищій та вищій освіті в Україні сприяло адаптації освітнього процесу під час війни; з цією метою Дмитро рекомендував використовувати платформи Coursera, Udemy, EdX.

Найбільш інтерактивною фазою Саміту стало «світове кафе», в якому обговорили перспективи розвитку і знаходження відповідей на виклики, пов'язані з людськими і матеріально-технічними ресурсами, управлінням і фінансуванням ЗВО, їх інтернаціоналізацією. Напрацювання креативних освітян знайдуть своє продовження у подальших опитуваннях і заходах від Прогресильних. Більше про результати обговорення у «світовому кафе» «Моделюємо майбутнє поствоєнної вищої освіти» дізнайся тут.

Згуртованість освітян, ініціативність партнерських організацій, відданість справі… У чому ж полягає сила освітян?
Під час спілкування на партнерській панелі «Взаємопідтримка на освітянському фронті», яку модерувала Ганна Остапенко, також було не лише проаналізовано залученість організацій до підтримки української вищої освіти, але й окреслено подальші варіанти співпраці з прогресивними викладачами. Так, Олеся Ващук, голова Ради молодих вчених при МОН України, очільниця Офісу підтримки вченого, рекомендувала ЗВО і викладачам об'єднуватися, щоб подавати успішні заявки на численні проєкти та грантові пропозиції, які надають європейські країни для українських освітян. Наголосила вона і на можливостях для неформальної освіти, підвищення кваліфікації, нової процедури оцінювання наукових досліджень та наголосила на необхідності підтримки молодих науковців.

Голова Ради Фонду Президента з підтримки освіти, науки і спорту Ірина Тулякова поділилася думками про те, що людський капітал є найбільшим джерелом економічного зростання України, підтримка якого і є метою функціонування Фонду. Пані Ірина також поінформувала, що посилення освітньої дипломатії, голосу академічної спільноти у світі має велике значення і що наразі активно реалізується проєкт Twinning, який дозволяє розширювати партнерство, а також що у співпраці з Британською Радою стартує проєкт для розвитку лідерства в Україні. Крім того, пані Ірина вважає, що зміна освітньо-наукової парадигми залежить від здобувачів і викладачів, що бути освітянином – це особливе призначення та надзвичайно важлива місія і що сьогодні надважливо зосередитися на посиленні української академічної освітньої і наукової дипломатії на міжнародній арені.

Керівниця відділу освітніх проєктів Британської Ради в Україні Людмила Таценко висловилася з приводу того, що допомога Україні сектором вищої освіти Великої Британії є дуже активною, оскільки британські ЗВО відкривають широкі можливості для партнерства: індивідуальні програми, великі програми як-от Researchers at Risk, CoARA, Twinning. Вона поінформувала також про те, що: уряд Великої Британії готує 5 млн. фунтів стерлінгів на спільні з українськими науковцями проєкти, які будуть реалізуватися Research England та Universities UK International; британська агенція якості вищої освіти Advance HE організувала конференцію та присвятила окрему панель обговоренню критичної ситуації, яка виникла в українській освіті внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні; для всіх українських викладачів і студентів зробили відкритий доступ до мережі віртуальних науково-освітніх лабораторій. Британською Радою в Україні до участі у програмах залучено близько 80 українських ЗВО (Програма підвищення якості викладання у вищій освіті, Програма розвитку підприємницьких навичок, підтримка університетських міжнародних партнерств, Підвищення потенціалу переміщених ЗВО, Нова стипендіальна програма Women in STEM тощо). Пані Людмила повідомила і про те, що готується нова програма для розвитку лідерства в Україні. Наприкінці панелі вона процитувала британських партнерів: «You don't have to knock on the doors, the doors are open».

Менеджерка освітніх проєктів та програм громадської спілки «Освіторія» Ярослава Мозгова ознайомила учасників заходу із двома напрямами діяльності: забезпечення доступу до якісної освіти всіх українців, створення можливостей для професійного зростання і натхнення. Вона, зокрема, зазначила, що українські педагоги не тільки навчають, фасилітують, але ще й виконують низку ключових ролей, тому для них також організовуються зустрічі з метою їх консолідації, обміну досвідом і підтримки, а також, що «Освіторія» сприяє створенню комплексних програм дистанційного навчання, якісної освіти, соціально-емоційного навчання.

Віктор Галасюк, Президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої Академії науки та мистецтва поділився корисною для освітян інформацією про створену ініціативною групою платформу Ukraine Global Faculty, яка залучає вчених і освітян з усього світу, практиків, галузевих експертів з різних сфер: гуманітарних і соціальних наук, бізнесу, права, природничих наук, математики, інформаційно-комунікаційних технологій, інженерії і комп'ютерних наук, медицини. Пан Віктор розказав про вже проведені зустрічі та проанонсував плани на майбутнє.

У цікавих доповідях, інтерактивних панелях, діалогах і диспутах «Summit Прогресильних освітян» окреслилися перспективи подальшого розвитку української вищої освіти, а під час стратегічної сесії, організованої наступного дня, було спроєктовано максимальне залучення Прогресильних до цього процесу.