Де освіта у стійкості та відновленні України?
15 лютого відбувся перший офлайн-захід від ГО «Прогресильні» у 2024 році. До нього долучилися близько 180 учасників з різних освітніх установ та інституцій, дотичних до їх діяльності. Для тих, хто не зміг фізично приєднатися, була створена можливість Zoom-включення і перегляду трансляції на сторінці ГО «Прогресильні» у Facebook.
Прогресильні
Активісти(-ки) команди Прогресильні
Представниці координаційної ради ГО «Прогресильні» Євгенія Шелест, Людмила Корнута і Наталія Шевченко поділились досвідом діяльності організації, спрямованої на підтримку освітян, реагування на реформування системи освіти, виявлення проблемних питань і пошук шляхів їх вирішення.
В обговоренні нагальних питань українського суспільства і ролі закладів освіти у їх вирішенні взяли участь українські і закордонні експерти.
Учасники дискусії поділились своїм баченням проблем української освіти і перспектив її розвитку заради стійкості і відновлення України. Модерував дискусію засновник ГО «Прогресильні» Богдан Ференс.
Наводимо основні тези спікерів заходу.
Наводимо основні тези спікерів заходу.
- Жоао Альбукеркедепутат Європейського парламенту, член комітету культури й освіти.Війна не буде тривати вічно, тому ми маємо давати освіту громадянам для сьогодення і майбутнього.
Заклади освіти і система освіти є нашим маяком у майбутнє.
Заклад освіти має бути безпечним середовищем і місцем, у якому дізнаються про інклюзію й різноманіття. Місцем, безпечним для людей з різними ідентичностями, індивідуальними особливостями з можливістю розвиватися в соціумі.
Освітянам важливо завжди пам'ятати про громадянськість, оскільки сьогодні бачимо велику загрозу демократичному суспільству.
Штучний інтелект може загнати нас в екзистенційну кризу. Він може замінити творчість. Заклад освіти має готувати до моральної й етичної рефлексії щодо наявних ризиків. - Ендрю Вробельлідер організації Tech Emerging Europe Advocates, винахідник, консультант, коуч, ведучий, автор, соціальний підприємець.Через повномасштабне вторгнення Emerging Europe довелося відтермінувати спільну з German Marshall Fund ініціативу «Digital Ukraine», але все ж таки його вдається реалізувати, як і проєкт «War for Talent in Ukraine».
Перед Україною постали проблеми «відтоку мізків», руйнування та пошкодження закладів освіти, психічного здоров'я і ментального добробуту населення. Саме ці проблеми у фокусі проєкту «War for Talent in Ukraine».
Результати проведеного в межах проєкту опитування майже 1 000 молодих українців є оптимістичними: майже 40% опитаних умотивовані здобувати вищу освіту, більше половини — розвивати свою майбутню кар'єру в Україні, майже третина хочуть опанувати професії, які сприятимуть відбудові України. Серед пріоритетних напрямів інженерія і будівництво, економіка і фінанси, проте освіта є також надзвичайно важливою. 80% респондентів висловили свою готовність долучитися до відновлення України як освітяни. Тільки 6% заявили, що хочуть побудувати кар'єру за кордоном.
Майже всі засвідчили необхідність здобуття певних вмінь. Головні вміння, які хочуть розвинути — розв'язування проблем, критичне мислення, стійкість.
Увесь світ змінюється, тому треба бути спритними, гнучкими і швидко адаптуватися до цих невпинних викликів. Треба уперто йти до своєї мети.
Нам нічого втрачати, натомість ми багато чого отримаємо.
Освітяни виконують важливу функцію провідників молоді, яка знаходиться на перехресті свого життєвого шляху. Але добробут самих освітян також має бути в пріоритеті. Ми маємо зробити освітян сильнішими, їх голос має бути почутим. - Богдан Космапроєктний координатор GMF.ГО «Прогресильні» роблять суттєвий внесок у підтримку освітян, тому German Marshall Fund підтримує ініціативи організації.
German Marshall Fund надає гранти на розвиток громадянського суспільства, а зараз під час повномасштабного вторгнення – підтримку в критичних ситуаціях, незалежну журналістику, громадським активістам, а також для відбудови й відновлення.
Особлива увага до відновлення усіх секторів українського суспільства, у цьому ключову роль відіграють освітяни, оскільки сприяють розвитку критичного мислення, активної громадянської позиції, громадському залученню для стабільної і сильної демократії.
German Marshall Fund готовий підтримувати ініціативи ГО «Прогресильні» й надалі надавати підтримку українським освітянам. - Софія БезуглаБлагодійний фонд UAIDМи з перших днів війни відкрили гуманітарну організацію в Нідерландах для допомоги українцям, які виїхали до Європи. Потім створили благодійний фонд «UAID».
Україна є не тільки країною, у якій іде війна. Ми доводимо голландцям і європейцям, що Україна — це партнер.
Ми розпочали реалізацію освітніх проєктів разом з організацією SnapChat. Для українських студентів організували майстер-клас для знайомства з віртуальною реальністю. Зараз готуємо конференцію «Future of Education in Ukraine», яка відбудеться в Амстердамі 11 березня. За її результатами планується створення платформи для співпраці між закладами освіти України і Нідерландів. - Жанна Талановазаступниця координаторки National Erasmus+ Office in Ukraine, менеджерка аналітичної роботи Національної команди експертів з реформування вищої освіти.Європейський Союз має програми підтримки українських освітян, які виїхали за кордон та які залишилися в Україні. Національний Еразмус+ офіс в Україні на чолі зі Світланою Шитіковою через Європейську Комісію сприяють знаходженню нових шляхів підтримки української освіти під час війни, як-от, відновлення пошкоджених шкіл, відкриття проєктних можливостей для всіх рівнів освіти.
Відкривається офіс проєктів E-Twinning, який збільшить можливості для академічної мобільності здобувачів і освітян закладів загальної середньої, фахової передвищої і вищої освіти.
Проєкти програми Еразмус+, які реалізуються в Україні, спрямовані на реформування освіти. Усі ці проєкти працюють на забезпечення якості освіти.
З початком діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти посилилася прозорість і видимість результатів проєктної діяльності закладів вищої освіти.
Коли Україна стане членом Європейського Союзу, українські заклади освіти не будуть бенефіціарами програми Еразмус+, а будуть вкладати фінанси для розвитку освіти в країнах які не є членами ЄС. - Сергій Романюкзаступник голови Профспілки працівників освіти і науки України.Маємо різні ситуації в нашій країні. Фінансування потрібне кластерам освіти, проте інколи воно призначається на сфери, непотрібні ані державі, ані суспільству.
Недостатнє фінансування освіти може спричинити зниження її якості і в результаті сприяти розвитку негативних явищ, як-от злочинність.
Освіта має бути в пріоритеті. Це мають розуміти політики різного рівня. Коли приймався Закон «Про освіту» на неї було заплановано витрачати 7,11% від ВВП. Але на сьогодні освіта є найгірше фінансованим сектором. Коли скорочуються заклади освіти, скорочуються видатки на освіту.
Тенденція орієнтувати освіту на економіку і бізнес не є правильною. Освіта має насамперед забезпечувати розвиток особистості. Саме така особистість буде конкурентоспроможною на ринку праці і створить робочі місця для інших.
Не економіка є рушієм освіти. Освіта є рушієм економіки.
Освітяни мають користуватися повагою. А в нас в усіх проблемах системи освіти звинувачують освітян. При цьому оплата праці вчителів менша ніж мінімальна заробітна плата в Україні.
Документально задекларовано відсутність залежності кількості ставок від кількості студентів. Проте насправді вона продовжує своє існування.
Перш ніж провадити реформу, треба переконатися в її доцільності.
Давайте спробуємо проводити реформи не методом батога, а методом пряника. Давайте гідно фінансувати нашу освіту. Хай наші освітяни успішно працюють. Хай повертаються в Україну освітяни і молодь, які через війну виїхали за кордон. - Олександра Осіюкзаступниця керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.В українському освітньому просторі є проблеми з умінням перевіряти інформацію, тому часто спостерігаємо, як інформаційним простором шириться неправдива інформація. Власне, невміння перевіряти інформацію є викликом для всього українського суспільства.
Підвищення якості освіти можливе тільки якщо працювати над цим разом, у синергії. Проте деякі заклади освіти, висловлюють спротив щодо втручання зовнішньої системи якості освіти, у той час як не мають власних якісних програм розвитку. - Марія Артеменкопроректорка Херсонського національного технічного університету.Для переміщених освітян дуже складно повернутися до компактного проживання у новоствореному кампусі. Їм доводиться по кілька разів змінювати місце проживання.
Ускладненою є реалізація окремих напрямів, що забезпечують функціонування релокованого ЗВО, як-от забезпечення електронного документообігу.
Переміщені ЗВО докладають максимум зусиль задля підвищення якості освіти, реалізації різноманітних проєктів, підтримки студентства та колективу.
Отже, жвава дискусія дозволила побачити різні сторони тих самих явищ. Так, думки українських експертів дещо розділились. Одні вважають, що освітні реформи на часі й це сприятиме підвищенню якості української освіти та її інтеграції в європейський простір.
Інші, що наразі відсутнє розуміння важливості освіти та її належне фінансування, а освітяни залишаються самими злиденними на сьогодні. Підкреслили й те, що реформи мають бути прозорими, зрозумілими та прорахованими, а університети мають бути корисними і видимими.
Для повоєнної відбудови важливо зберегти переміщені ЗВО та молодь аби було кому повернутися в свої домівки та відновити втрачене.
Інші, що наразі відсутнє розуміння важливості освіти та її належне фінансування, а освітяни залишаються самими злиденними на сьогодні. Підкреслили й те, що реформи мають бути прозорими, зрозумілими та прорахованими, а університети мають бути корисними і видимими.
Для повоєнної відбудови важливо зберегти переміщені ЗВО та молодь аби було кому повернутися в свої домівки та відновити втрачене.
У фіналі зустрічі було представлено результати короткого опитування освітян, де найболючішим питанням є рівень оплати праці, а 80% зазначили про значне погіршення якості освіти з початком повномасштабного вторгнення.
26.02.2024
Did you like this article?