Чергова хвиля скорочень: що робити?

Вже восени на викладачів закладів освіти може чекати чергова хвиля скорочень. Одну третину адміністративного персоналу деяких закладів освіти скоротили ще наприкінці минулого навчального року, а з викладачами, в яких закінчились контракти, їх не продовжили.
Оксана Чуб
Директор Центру сприяння працевлаштуванню «Перспектива» у КНЕУ ім. Вадима Гетьмана
Одна з причин – це війна, і як наслідок, скорочення фінансування освіти, а інша – очікувана причина – це провальна вступна кампанія: в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) вже є цифри і порівняно з попереднім роком кількість заяв вступників у рази менша.
Якщо доводилось стикатись з тим як реагують освітяни на звістку про скорочення, то часто це рівнозначно смертельному вироку: повна розгубленість і нерозуміння як жити далі. Чомусь альтернатив щодо зміни професії чи якогось подібного плану, зазвичай, у освітян не існує. Максимум – це пошук вільних місць у сусідніх закладах освіти. Шоковий стан, який іноді суттєво позначається на фізичному здоров'ї не дозволяє раціонально мислити. Це можна зрозуміти, оскільки більшість викладачів після отримання диплома ЗВО вступили в аспірантуру, потім захистили кандидатську, а часом ще й докторську й не уявляють для себе іншої сфери діяльності.
Треба визнати, що освітяни – це високоосвічені люди, які витратили як мінімум 9 років на вищу спеціалізовану освіту й часто за бюджетний кошт. Тому, залишати їх на призволяще в тяжкі часи та «розкидатись» такими кадрами вбачається економічно недоцільним, а от спрямувати їх вміння та навички в інші сфери було б цілком виправданим для збереження людського капіталу держави. Саме це і можна реалізувати через запровадження програм перепідготовки вивільнених освітян та програм аутплейсменту (від англ. outplacement – працевлаштування звільнених). Оскільки одне із завдань Державної служби зайнятості полягає в організації підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці, підтвердження результатів неформального професійного навчання, тому саме ця інституція і могла б реалізувати вищезазначені програми.
Програми мають включати:

- психологічну підтримку,
- розробку стратегії просування кандидата на ринку,
- консультацію з кар'єрним радником чи психологом, складання оптимального резюме,
- тренінгів з проходження інтерв'ю в компаніях – потенційних роботодавців,
- визначення спектра вакансій, сумісних із професійними та особистими якостями людини.


Тобто, ці програми мають бути націлені на допомогу в скрутний час, обговоренню варіантів подальшого життя та навчання активному пошуку роботи. Це сприятиме збереженню високоосвічених кадрів для держави, швидкому знаходженню нового місця роботи освітянами, яке може виявитися навіть кращим за попереднє.
БІЛЬШЕ
КОРИСНОСТЕЙ
12.08.2022
Did you like this article?