Реформа на паузі. Що відбувається з реформуванням юридичної освіти: плани, дискусії, результати. (Частина 2)

Минулого разу ми зупинились на перших 5 ідеях котрі пропонуються для реформування юридичної освіти в Україні та провели короткий аналіз їх практичного виконання.

Тож продовжимо:

6. Наскрізна магістерська програма з права. Уніфікація та оптимізація самого процесу навчання та підготовки майбутніх юристів є ще однією ідеєю реформи. Так, в положеннях проєкту Концепції розвитку юридичної освіти закладено наскрізну підготовку магістра. При цьому, зазначено, що підготовка здобувачів освіти за спеціальністю 081 «Право» в системі фахової передвищої освіти та за ступенем молодшого бакалавра та бакалавра не буде здійснюватися, а ступінь магістра за цією спеціальністю буде здобуватися на основі повної загальної середньої освіти. І сам термін підготовки буде збільшено до 6 років. Ідея досить дискусійна та до теперішнього часу не дала відповіді на цілий ряд питань: яким чином такі нововведення будуть встановлювати релевантність з уже діючим законодавством, котре побудоване за принципом бакалавр-магістр (зокрема, ст. 5 Закону України «Про вищу освіту»)?; як такі зміни уніфікувати з європейською системою юридичної освіти?; які наслідки це матиме для тих юристів, які сьогодні працюють у юридичній сфері на підставі диплома бакалавра? Практичне впровадження вказаної наскрізної моделі підготовки юриста містить у собі й іншу небезпеку, адже не всі заклади вищої освіти відповідають визначеним ліцензійним умовам, які дозволяють проводити підготовку магістра. Внаслідок цього багато з таких вишів можуть втратити можливість провадити відповідну освітню діяльність, що призведе до звільнення науково-педагогічного складу, а можливе й призупинення роботи значної кількості таких закладів. Звісно, така позиція має і певні позитивні сторони, зокрема запропонований підхід вирішить проблему тих університетів, які сьогодні мають значні проблеми з набором студентів у магістратуру, а також дозволить з полегшенням зітхнути студентам, оскільки їм доведеться складати іспит лише один раз – при вступі в університет. Констатуємо наступне – поки ідея запровадження наскрізної магістерської програми є досить дискусійною та потребує не лише доопрацювань, а й серйозного вивчення, опрацювання та дискусійного обговорення, ба більше, - міжнародних коментарів з цього приводу.

7. «Ні» заочній формі навчання. Серед ідей реформи юридичної освіти також розглядалося питання виключення можливості здобуття юридичної освіти на заочній формі навчання. Згідно з проектом Концепції підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» буде здійснюватися виключно за денною формою здобуття освіти. Таким чином, не буде можливості здобути юридичну освіту заочно, чи за рахунок післядипломного навчання. Основним аргументом для реалізації зазначеної ідеї стало твердження, яке полягає у тому, що згідно з низкою проведених досліджень, значно знизився рівень вимог до здобувачів заочної форми навчання, у ЗВО на заочній формі навчання спостерігаються неналежна організація навчального процесу та явища корумпованості. Як наслідок, маємо значну частину випускників юристів-заочників, котрі мають низькі знання та здатні більше нашкодити, аніж допомогти суспільству.

Тож, варто зазначити, що запропонована ідея реформи має неабиякий дискусійний характер та тягне за собою цілу низку логічних запитань. Зокрема щодо відповідності її Закону України «Про вищу освіти», можливості забезпечення права на освіту та багато інших. Варто пам'ятати, що реформування повинно полягати у створенні стимулів як ЗВО так і окремим викладачам надавати високий рівень освітніх послуг та готувати висококваліфікованих фахівців, а не лише забороняти. Адже у відповідності із Законом України «Про вищу освіту» ЗВО мають право самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу, а особи, які навчаються мають право на вибір форми навчання.

8. «Право» – єдина спеціальність. Ще одним дискусійним питанням є об'єднання кількох спеціальностей, а саме: 081 «Право» та 293 «Міжнародне право». Прихильники ідеї об'єднання стверджують, що ми маємо, нарешті, остаточно визначитися, за якою спеціальністю готуються майбутні юристи, а представники спеціальності 293 «Міжнародне право» мають сказати, вони юристи чи міжнародники? Це дуже дискусійне, але важливе питання, це питання про зміст освіти та галузеву ідентичність. З одного боку, не вбачається жодних проблем в існуванні освітніх програм з міжнародного права чи, скажімо, трансатлантичного права тощо в рамках спеціальності 081 «Право», водночас, противники ідеї об'єднання серед власних аргументів зазначають про мега важливість збереження спеціальності «Міжнародне право» на тому етапі розвитку, на якому зараз перебуває Україна з основним євро-інтеграційним вектором розвитку. Також висловлюється позиція про те, що об'єднання призведе до знищення школи міжнародного права, яка розвивалась більше 70 років. Ідея дійсно дискусійна та потребує переосмислення своєї реалізації у контексті сьогоднішніх реалій можливого розвитку держави та наслідків повномасштабної війни, яка ще триває.

9. Фінансування. Найбільш глобальне та важливе питання ідеї реформування юридичної освіти, від стану якої залежить доля впровадження більшості пунктів ідей реформи, якщо не сама реформа в цілому. Важливо звернути увагу на такий нюанс, що загалом ідей та напрямів реформування юридичної освіти багато, вони різні, але на реалізацію абсолютно усіх нововведень потрібні фінансові ресурси. Проте, проєкти нормативних актів не аргументують та не деталізують питання фінансового забезпечення. Зокрема, обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, згідно з проєктом, повинні визначатися щороку з урахуванням можливостей джерел фінансування. Також передбачено запровадження системи державного фінансування наукових досліджень із права переважно за грантовим принципом. Відтак, єдиним способом профінансувати наукову роботу буде пошук грантів, у тому числі й закордонних. А як же пряма підтримка та стимулювання з боку держави? Відсутність стратегічного погляду на вирішення питання фінансування є суттєвим недоліком реформи юридичної освіти, адже реальна реформа може відбутися лише за умови відповідного фінансування, насамперед з боку держави. Відомо, що цьогоріч сфера освіти та науки отримає на 30 % менше фінансування, ніж у 2022 році. І це може змінитися не в кращу сторону у разі продовження військових дій та необхідності додаткового фінансування сфери оборони, котра зараз є пріоритетною. Крім того, ніхто ще не знає про реальні збитки, руйнування і втрати.

10. Запровадження Стандартів вищої освіти за спеціальністю. Ідея запровадження Стандартів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» є чи не єдиною, котру майже вдалося фактично реалізувати. Освітні стандарти мають визначальне значення для вищої освіти, оскільки за законом якість вищої освіти, це, в першу чергу, відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства і стандартам вищої освіти. За спеціальністю 081 «Право» Стандарти вищої освіти рівня бакалавр та магістр було затверджено влітку 2022 року. І це уже так звані нові, доопрацьовані та удосконалені, стандарти, що замінили ті, котрі діяли до них. Проте, чимало питань і зараз виникає до діючих нормативних актів, та, на жаль, і в сучасній системі юридичної освіти не всі стандарти розроблені та затверджені, зокрема немає освітніх стандартів для освітньо-наукового рівня доктора філософії зі спеціальності 081 «Право», а зі спеціальності 293 «Міжнародне право» освітніх стандартів немає взагалі.

Отже, варто підсумувати, що необхідність істотного підвищення якості вищої юридичної освіти – це досить загальна і комплексна проблема. Вона стосується не лише майбутніх юристів, суддів, прокурорів, адвокатів, а й усіх, хто в тій чи інший ролі буде займатися створенням, застосуванням, аналізом норм права, чи буде звертатися до юридичної сфери за реалізацією власних прав або законних інтересів. Початок війни у 2014 році зумовив необхідність трансформації системи вищої освіти, в цілому, та вищої юридичної освіти, зокрема. Попри суттєві зміни, які відбулися в державному регулюванні системи вищої юридичної освіти, експерти визначають низьку якість підготовки правників, а це означає, що наявна система юридичної освіти не спроможна гарантувати і забезпечувати здобуття юридичної освіти належної якості. Отже, заявлена мета та цілі реформи юридичної освіти не були досягнуті повною мірою, а більшість ідей так і залишилися дискусійними проєктами. Проблема загострилася після початку активної фази збройної агресії російської федерації проти України, що пов'язано з вимушеним переміщенням великої кількості здобувачів освіти, науково-педагогічних працівників та закладів освіти, неможливістю здійснювати якісно освітній процес та забезпечувати якість освіти на високому рівні. Тому, маємо розуміти і пам'ятати, що нині держава потребує допомоги від кожного з нас на своєму місці, у тому числі й тих, хто дотичний до юридичної освіти і здатен власними знаннями та досвідом допомогти, зокрема, й в реалізації реформи: інколи корисним коментарем щодо удосконалення проєкту чи окремої ідеї, інколи більш практичними порадами чи активною участю, а інколи просто не заважати у такому важливому для України процесі. Тож долучайтеся! Трансформація системи юридичної освіти в післявоєнний період має відбуватися комплексно, що охоплюватиме перегляд та повноцінну зміну усіх елементів системи, від рівнів, ступенів, за якими здобуватиметься юридична освіта до нормативно-правового регулювання, яке необхідне для цього процесу. А найважливішою метою реформи юридичної освіти є створення такої системи, яка б забезпечувала підготовку юристів з високим рівнем патріотизму, теоретичних знань та практичних навичок.

На завершення хочеться наголосити на підвищеному суспільному значенні професії юриста та її затребуваності. Відомий американський правник українського походження Богдан Витвицький у своїх виступах повсякчас підкреслює, що юристи відіграють ключову роль у політичному й економічному житті, бо саме верховенство права є запорукою економічного добробуту та розвитку інших сфер суспільства. Разом із тим посилення якості юридичної освіти та, як наслідок, ефективності діяльності правників може сприяти відновленню довіри до них та утвердженню їх як еліти в українському суспільстві, а також може стати одним із основних факторів подальшого розвитку та відбудови освіти і не тільки в післявоєнний період в Україні – країні, що обов'язково переможе у війні за свободу, єдність, територіальну цілісність, демократію та європейські цінності!