10 фактів про постакредитацію

Здавалось би, час розслабитись до наступної акредитації, проте нові зміни до законодавства, а саме прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення якості вищої освіти» містять нововведення серед яких — постакредитаційний моніторинг.

Допоки прийнятий закон на підписанні у Президента України та ще не введений у дію, ГО «Прогресильні» разом з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти вже інформують ЗВО до чого їм слід готуватись.

Ловіть 10 фактів про постакредитаційний моніторинг:

1. Забезпечення якості освіти – постійний процес вдосконалення, а досконалості, як відомо, немає меж. Тому завершивши акредитацію ЗВО має переходити на новий етап – врахування рекомендацій висловлених під час акредитації, тобто переходити до постакредитаційного моніторингу.

2. Постакредитаційний моніторинг передбачає оцінку виконання рекомендацій і врахування зауважень, висловлених під час акредитації. ЗВО має демонструвати реакцію на результати акредитації та прагнути підвищити свої показники.

3. Постакредитаційний моніторинг проводиться щодо освітніх програм, що успішно пройшли акредитацію, тобто відповідають встановленим критеріям. Його мета - покращення якості програм, удосконалення практик, адже удосконалювати можна навіть ті критерії, які оцінені найвище.

4. Знову буде створена нова установа для цього? Ні, постакредитацію проводить Нацагенство, яке після введення в дію закону має розробити власне положення врегулювавши порядок постакредитаційного моніторингу.

5. Передбачена безоплатність постакредитаційного моніторингу на відміну від процедури акредитації.

6. Планується максимально зменшити кількість матеріалів для постакредитаційного моніторингу, порівняно з акредитацією, фокус має бути на врахуванні рекомендацій та покращенні власних практик, які відбулись з моменту акредитації. Дублювати матеріали, які використовувались під час попередньої акредитації, не потрібно.

7. Постакредитація передбачає чесний самоаналіз. Маємо переступити бар'єр коли «незручно говорити про проблеми» і чесно продемонструвати – програма має слабкі сторони, керівництво ЗВО і гарант їх виявили та працюють над розв'язанням питання. Важко змінити нашу ментальність і відійти від принципу «у нас все добре», адже слабкі сторони виявляються під час перевірки і те, що гарант чи керівництво про них не знають саме по собі великий мінус.

8. Абсолютне прийняття усіх рекомендацій — не є метою постакредитаційного моніторингу. Завдання ЗВО проаналізувати рекомендації та відреагувати на них. Якщо є обґрунтована позиція не втілювати їх у діяльності ЗВО і це не суперечить прямим вказівкам законодавця, то ви маєте право обґрунтовано відмовитись. До речі така практика розповсюджена закордоном.

9. Період постакредитаційного моніторингу ще не визначений, проте позиція Нацагентсва в тому, щоб проводити його через три роки після акредитації, встановлюючи своєрідний екватор між двома акредитаційними процедурами.

10. Постакредитаційний моніторинг — це додатковий шанс показати покращення освітньої програми, роботу гаранта і ЗВО над удосконаленням, яке має відбуватися постійно та безперервно.