10-й ЛАЙФХАК
Як подолати професійне вигорання?
Професійне вигорання – одне з найнеприємніших захворювань сьогодення.

Ті, хто працює в системі «людина – людина», мабуть, погодяться з таким твердженням. Першими "згорають" найкращі. І це не дивно, адже, докладаючи максимум зусиль і занурюючись у роботу, не завжди отримуєш відповідну віддачу. Жорж Елгозі з цього приводу якось зазначив, що є лише один вид роботи, який не викликає депресії, – це робота, яку Ви не зобов'язані виконувати.

Зазвичай емоційне вигорання є причиною вигорання професійного. Це реакція на хронічне емоційне напруження через роботу з людьми. Тобто, вигорання – один з видів стресу на роботі. Його унікальність полягає в тому, що стрес виникає внаслідок соціальної взаємодії.
Причини
– енергетичний вимір (брак енергії, фізична перевтома);

– емоційний вимір (апатія, зниження чутливості та емоційності, байдужість);

– екзистенціальний вимір
(втрата сенсу діяльності (депрофесіоналізація), життя).
Чинники, на які вам важко вплинути
– напружені стосунки в колективі, з керівництвом;

–недостатнє матеріальне та/або моральне заохочення;

– триярусна надмірність: професійне навантаження, багато роботи за принципом «мені треба, аби ти стомився», надмірна кількість задач «на вчора»;

– погані (фізично) умови роботи;

– невідповідність між бажаним і наданим рівнями відповідальності;

– стримування професійного/особистого розвитку, мобільності (т. зв. «університетський феодалізм»).


Чинники, на які ви можете вплинути
– невпорядкована багатозадачність (неякісне планування часу без фокусування на пріоритети);

– звичка працювати в дуже швидкому темпі, бажання встигнути все;

– переоцінювання власних можливостей: постійно завищені планки для досягнення нових цілей і виконання нових завдань;

– три ключові невміння: відмовляти, просити про допомогу, відпочивати;

– надмірна емоційність;

– невідповідність досвіду і знань у виконуваній роботі.
Як подолати цю недугу?
Боротьбу з професійним вигорянням треба починати з себе, оскільки першопричиною є слабке управління власним життям. Звинувачення будь-кого чи будь-чого точно не стануть у пригоді. Щоб не перетворитися на попіл після феєрверку, варто завжди мати під рукою "Протипожежну абетку".

А – «Антипригарне покриття». Що це? Воно двошарове. Перший «шар» – тиша. Шукайте її, створюйте, прагніть. Це життєво необхідно! Секрет простий: хоча б кілька хвилин тиші щодня. Другий «шар» – активність. Конференції, конгреси, симпозіуми, тренінги, стажування… Не припиняйте спілкуватися, але урізноманітніть коло. На якийсь час уникайте розмов з колегами, бо «переливання болю» – погана ідея. Поспілкуйтеся з представниками з інших сфер.

Б – Безпека. Її також необхідно відчувати. Створіть умови, які для вас персонально є безпечними. Від порядку в думках до порядку на столі, від порядку в серці до безпечних стосунків з колегами. Безпека – це мистецтво створювати мир. Родина і друзі – особлива царина безпеки.

В – Втеча. Щоправда, відразу постає питання: куди? Абсолютно не факт, що «сусідній універ» кращий. Так само не факт, що буде краще там, куди давно запрошують. Попри все, є особливий вид втечі, який Ви маєте собі створити самі, – це втеча від втоми.

Г – Гордість. Тобто правильна гордість, яка є «сироваткою» від депрофесіоналізації. Порахуйте свої перемоги на пройденому шляху. Вам же є чим пишатися!

Ґ– Ґрати. Чітко усвідомте, що є вашими ґратами. Чи дійсно існує сукупність нездоланних перешкод, наприклад, для розвитку, чи ви просто «не можете це собі дозволити»? Ментальні ґрати має спіткати лише одна доля – їх треба зруйнувати.

Д – Дієта. Стрес, звісно, ходить парою із зайвою вагою, але наразі значно важливішою є цифрова дієта. Один вихідний день – або субота, або неділя – без мереж і телефонних дзвінків. Допоможе чемне пояснення своїм керівникам, що принаймні один з вихідних днів ви – поза зоною досяжності.

Е – Екзамен. Влаштовуйте собі випробування. Екзаменуйте себе: «А що ще я вмію робити?» Беріть участь у конкурсах, змаганнях, випробуваннях. Заради цікавості проглядайте сайти вакансій. «Поприміряйте» на себе інші професії. Це виклик? Так. Спеціальний екзамен – розмістити резюме й походити по співбесідах.

Є – Єдність. Це коли розум, серце й тіло не «сваряться» між собою. Фізичні навантаження – must have. Будь-які. Прийміть це. Ви маєте бути завжди в тонусі.

Ж – Жити без фальшу. Коли почуваєтеся погано, не пишіть у Facebook, що Ви вмотивовані, бадьорі й т. ін. Краще нічого не пишіть. Просто живіть. Нещирість – це фальш.

З – Задоволення. Шукайте його в усьому. Це як вітаміни. Ставте собі питання: «Що з цього мені сподобалося?». Відповідь «нічого» – не зараховується.

И – Индими́на («необхідна річ», запозичення з рум. îndemână («те, що під рукою»). Моя индимина – це: усе на краще! Найважливіше – віднайти, що саме. Це простий науковий прийом, що має назву «інший бік». Він завжди є. І він завжди кращий.

І – Імпульс. Професійне вигорання – це дуже потужний імпульс стати розумнішим, бо, як відомо, найрозумніший не той, хто багато знає, а той, хто знає самого себе.
І насамкінець. Пережити професійне вигорання варто. Мається на увазі – вижити, а не згоріти. Чому? Бо найкращий спосіб загасити полум'я – НАВЧИТИСЯ ТАНЦЮВАТИ ПІД ДОЩЕМ. Вибір є завжди. І тут є щонайменше два варіанти:
1. Якщо Ви переконані, що до нестями любите вашу роботу, не уявляєте себе без студентів, наукових заходів, врешті-решт, приналежності до сфери освіти й науки, закохайтеся у свою роботу знову. Як? Зміст має стати важливішим, ніж форма. Створіть власний бренд. Вийдіть на мегапрофесійний рівень.

2. Якщо Ви остаточно переконані, що повернути «перше кохання» до змісту роботи неможливо – не бійтеся шукати нові відчуття. Єдине застереження: не беріть у нове життя «розбите серце». Ви б ніколи не знали, на що здатні, якби не згоріли. Перевірено. Врешті-решт, розвиток завжди невід'ємно пов'язаний з кризами.

Отож, сміливіше!
~